1 грудня пам'ять мчч. Платона, Романа диякона і отрока Варула

1 грудня пам'ять мчч. Платона, Романа диякона і отрока Варула

Святий мученик Платон, брат святого мученика Антиоха лікаря, народився в місті Анкирі в Галатії в благочестивій сім’ї. Ще юнаком він залишив дім і ходив по містам, натхненно проповідуючи Слово Боже язичникам, дивуючи слухачів переконливістю і красою своїх промов, глибоким знанням елліністичної ученості. За свою проповідь він був схоплений і приведений в храм Зевса на суд правителя Агрипина. Суддя спочатку намагався лестощами схилити святого до відречення від Христа. Він запевняв юнака, що той міг би зрівнятися розумом з великим філософом Платоном, якби поклонявся язичницьким богам. На це святий Платон відповів, що мудрість філософа хоч і велика, але минаюча , вічна ж і безмежна мудрість міститься у Євангельському вченні. Тоді суддя обіцяв в нагороду за відречення віддати йому за дружину красуню дочку, а у разі відмови погрожував муками і смертю. Святий Платон відповів, що обирає смерть тимчасову заради життя вічного. Терпіння правителя вичерпалось і він наказав нещадно бити мученика, а потім відправити до в’язниці.

Коли святого Платона вели до ув’язнення, він звернувся до народу, який зібрався біля храму, закликаючи всіх не відступати від християнської віри. Через сім днів мученика Платона знову привели на суд Агрипина в храм Зевса, де вже були приготовані знаряддя катувань: киплячі котли, розпечене залізо, гострі гаки, суддя запропонував мученику обирати: принести жертву богам, або випробувати на собі дію цих знарядь. Святий знову твердо відмовився поклонитися ідолам, і після катувань його кинули в темницю і тримали там без їжі і води 18 днів. Але бачачи, що і це не похитнуло мученика, йому запропонували в обмін на життя і свободу лише промовити « великий бог Аполлон». « Не бажаю согрішити і словом», відповідав мученик. За наказом Агрипина святому мученику Платону відрубали голову ( +302 або306 р.)

Святий мученик Роман

Святий мученик Роман був дияконом храму Кесарії Палестинської. Під час одного з гонінь на християн він переселився в Антиохію, де укріпляв християн своїм прикладом і гарячою проповіддю.

Коли правитель Антиохії Асклипіад задумав зруйнувати християнський храм, святий Роман закликав віруючих відстояти свою святиню. Він переконав їх в тому, що якщо вони збережуть храм, то будуть радуватись тут, на землі, в Церкві войовничій, а якщо загинуть захищаючи храм, то будуть радіти в торжествуючій Церкві Небесній. Бачачи таку рішучість народу, правитель не насмілився виконати свій намір.

Через деякий час, коли в місті почалось язичницьке святкування і багато людей зі всієї околиці прийшло в Антиохію, святий Роман почав викривати ідолопоклонство і закликав всіх слідувати за Христом. Його схопили і піддали катуванням. Під час катувань мученик побачив в натовпі отрока-християнина Варула і, вказуючи правителю на нього, сказав: « Юний отрок розумніший за тебе,  який досягнув старості, тому що він знає Істинного Бога. Ти ж поклоняєшся ідолам». Правитель Асклипіад наказав привести хлопчика до себе. На всі запитання правителя Варул твердо і без страху сповідав свою віру в Христа Єдиного Бога. Розгніваний Асклипіад звелів жорстоко бити мученика Варула, а потім відрубав йому голову. Перед смертю святий отрок попросив своєї матері, котра була присутня при страті, дати йому пити, але матір ублагала його перетерпіти всі муки за Господа Ісуса Христа. Вона сама нахилила голову сина на плаху, а після страти поховала його ( + 303 р.).

Мученик Роман був засуджений до спалення, але несподівана злива погасила вогонь. Святий став прославляти Христа і хулити язичницьких богів. Правитель наказав відрізати йому язик, але, і без язика, святий Роман продовжував голосно славити Господа. Тоді мучителі приговорили його до повішання.