28 листопада — початок Різдвяного посту (Пилипівки)

28 листопада — початок Різдвяного посту (Пилипівки)

28 листопада розпочинається Пилипівка або ж Різдвяний піст, який триває до 6 січня. Головна ідея цього посту полягає у поєднанні фізичного посту з духовним. По закінченні його християни святкують Різдво Христове. Звідси і назва – Різдвяний піст.

У Церковному уставі цей піст називається ще Чотиридесятницею, так само, як і Великий піст. Різдвяний піст має й іншу назву – Пилипів піст. Ця назва походить від свята Святого апостола Пилипа, яке припадає на 27 листопада – останній день, коли їдять скоромну їжу перед постом (заговини). Звідси походить і народна назва Пилипів піст або Пилипівка. Апостол Пилип уславився проповіддю Слова Божого та чисельними випадками зцілення людей. Православна церква називає його учнем, другом Господа і подражателем страждань його (апостола Пилипа розіп’яли на хресті, як і Спасителя).

Суть посту полягає у почутті благоговіння перед таємницею Різдва Спасителя у Вифлеємі, що змушує християнина задуматися про те, як гідно себе підготувати до цього великого свята.

Різдвяний піст став для Церкви також символом молитов і постів старозавітних патріярхів і пророків, які з тугою очікували приходу Месії. Під час цього посту свята Церква, бажаючи скрі пити своїх вірних прикладом святих Старого й Нового Завітів, вшановує пам’ять деяких пророків, а саме: пророка Авдія — 19. 11, Наума — 1. 12, Авакума — 2. 12, Софонії — 3. 12, Агея — 16. 12 і Даниїла — 17. 12; святих апостолів Матея — 16. 11 і Андрія — 30. 11; святителя Миколая — 6. 12; преподобних Йоана Дамаскина— 4. 12 і Сави Освяченого — 5. 12; визначних мучеників і мучениць: Гурія — 15. 11, Катерини — 24. 11, Варвари — 4. 12, Євстратія — 13. 12, Ігнатія Богоносця — 20. 12, Анастасії — 22. 12 і Євгенії — 24. 12, а вкінці дві останні неділі присвячені всім старозавітним праотцям і отцям.
Що можна їсти під час посту

Під час цього посту забороняється вживати м’ясні, молочні страви, а також яйця. Дозволено споживати в середу і п’ятницю рослинну їжу без олії, а у вівторок, четвер – рослинну їжу з олією. В суботу, неділю до 2 січня, а також на великі свята дозволяється вживати рибу. Допускається полегшення посту. Піст полегшується для тих, хто хворіє або працює на важких роботах, вагітних, годує грудних дітей.

В уставі одного з православних монастирів зазначається, шо «коли  свята Введення в храм Пресвятої Богородиці (4 грудня) і святителя Миколая випадають на понеділок, середу або п’ятницю, то дозволяється риба.

Від дня пам’яті святителя Миколая до свята Різдва, яке починається 2 січня, риба дозволяється тільки в суботу і неділю. Напередодні ж Різдва Христового піст додержують, як у дні Великого Посту: риба забороняється в усі дні, їжа з олією дозволяється тільки в суботу і неділю.

У навечір’я Різдва (святвечір), 6 січня, благочестивий звичай вимагає не споживати їжі до появи першої вечірньої зірки, після чого прийнято куштувати кутю — варені в меду зерна пшениці або відварений рис з родзинками. Святвечір є ще й перед святом Хрещення Господнього. У цей день (18 січня) також прийнято не куштувати їжі до прийняття Агіасми — хрещенській святої води, освячувати яку починають вже в сам день святвечора».

За словами святителя. єпископа Римського Лева Великого, Різдвяний піст є жертвою Богові за зібрані плоди.

“ Як Господь винагородив нас плодами землі, – пише святитель, – так і ми під час цього посту повинні бути щедрими до бідних ”.

За словами Симеона Солунського, “ піст Різдвяної Чотиридесятниці зображує піст Мойсея, який, постивши сорок днів і сорок ночей, отримав на кам’яних скрижалях написані слова Божі. А ми, постячи сорок днів, споглядаємо і приймаємо живе слово від Діви, написане не на камені, але втілене і народжене, і долучаємося до Його Божественного тіла ”.