Про політику. Погляд прогресивного...

Про політику. Погляд прогресивної (мені так завжди здавалося) молодої людини на предмет політики 

Політика тут, політика там, скрізь куди не плюнь, в Україні нині політика. Керівників, котрі б брали на себе відповідальність, в державі категорично не вистачає проте є політики і сама політика. Що воно таке тая політика, біс її знає, але є, та і ладно, все ж ліпше коли щось є, аніж коли чогось немає. Так вот, ближче до корення проблеми, ще будучи дитиною цікавився предметом політики, - Мамо, мамо, а як можна стати вчителем? – питав я, мама відповідала – В педагогічному університеті навчають і готують вчителів! – Мамо, а як можна стати адвокатом? – Синку, то на юридичному факультеті університету. – Матусю, а на політиків де навчаються? У цьому місці, завжди повисала довга пауза що змінювалася лише здивованою тишою… І це, при тому що мама високоосвідчена людина, а з моєї точки зору, 6ти річної тоді дитини, та і нині теж, так і взагалі світило світової науки! Не дивлячись на моє здивування, тато повністю підтримував точку зору моєї милої матусі, здається то взагалі, було єдине питання в котрому мої батьки погодилися на 100%. В перше таке питання я задав батькам як мені 6 років було, нині 26, вже трохи понад 20 років відповіді на те питання, ніяк не знайду…

Я вам навіть так скажу, у сфері пошуку відповіді на те питання, я вже давно став справжнім експертом, і з висоти свого досвіду і кваліфікаційного рівня експерта у данній сфері, з усією відповідальністю декларую, відповідей можливих тут не багато, усі відповіді зазвичай зводяться до питання хто такий політик? «Ну, друже, тут багато розуму не треба» - відповідали мені з таким виразом обличчя, з яким напевне тільки з ідіотами говорять: «політики це ті хто займаються політикою». Ну тут, ну прямо все стає зрозумілим, окрім того, що таке політика тоді?

А чи знаєте ви, чим відрізняється поставторитарне суспільство України, від аналогічного в, скажімо, Африці?.. До певного періоду мого віку і досвіду, я був гоноровим власником і носієм наступних думок «…таке можливо тільки в Україні…», «такий рівень корупції…», «так…», «такі…» і так далі. Аж на якомусь етапі життя, Всевишній зжалівся над моєю грішною душею, а можливо я просто дістав його питаннями на кшталт «Боже, чому саме в Україні..?», «Дай нам будь ласка сильного лідера аби той…»  на томість він дав мені ласого копняка і відправив мене на освіту в Європу, навчався я разом з такими ж гоноровими носіями, таких самих думок з різних держав, варто лише змінити назву держави, думки ті самі. Так вот, ближче до поняття політики, всі поставторитарні суспільства характерезуються подібними думками, себто «Політики - це ті хто займаються політикою, а політика – це - те чим зайняті політики». І тут мудрувати вічно можна, крутити-вертіти, результат правда один і той же, До цих пір, так і ні фіга не зрозуміло, що таке політика?..   Тим і відрізняються авторитарні і поставторитарні суспільства від прогресивних (ба на превеликий жаль усих ворогів заходу, прогресують і прогресують) демократичних, в котрих в свою чергу, політика у сухому залишку – це лише фінансовий менеджмент. Все дуже просто, є фінансова грошова масса у вигляді податків, по-перше її чесно і порівну, а чесно це завжди по рівну, поділять, по-друге виділять кошти на амортизацію інфраструктури, тобто, підтримка доріг і тд., і звичайно державні інвестиції і програми підтримки бізнесу. Алє оооп, вот і маєш здорову економіку. Питання в слідуючому лише, як вони зуміли досягти того? Але на це питання відповіді будуть далі, чи як то в серіалах модно пишуть, далі буде!

А на разі, з поверненням мене на i.ua =)