Песик знав
- 08.06.15, 20:30
Цей маленький песик знав, що він є повноправним членом сім’ї і ніколи не знав що таке ошийник, проте віддано охороняв двір своєї господині та робив гаркітливі зауваження її трьом дітлахам, коли ті переходили межу дозволеного у своїх баталіях. До харчів був невибагливий – міг з’їсти і грушку-гниличку, і суслика вполювати. Він відчував думки вдови-господині, здається, всім своїм нутром. Ось іде вона рано-ранесенько в поле, він проведе її до дороги – і назад. Вийдуть сусідські діти на вулицю погратися – він «своїх» викличе. Нікого не підпускав до великої груші у садку та всяким зайдам не дозволяв скоротити свій шлях через їхню садибу. Темними ночами у нього була особлива місія: допомагати господині красти колгоспну солому. Вона брала велику ряднину, мовчки з ним переглянувшись, виходили з хати (діти ж бо не мали про це знати). Песик біг попереду провулком і тільки-но когось зачує – швидко повертався. Господиня притискалась на обочині до кущів, щоб не помітив перехожий, а вже потім, коли було безпечно, прямували в поле до скирди. Тут знову обачливий песик біг вперед, мовчки робив круг довкола скирди і якщо там вже хтось був – повертався до господині і тихо гарчав, коли ж не було нікого – весело крутив хвостиком і першим біг до соломи. На зворотному шляху все було так само: коли хтось йшов на зустріч – він давав господині знак присісти в кюветі з ношею. Благополучно завершивши «рейд» песик приступав до нічної варти у подвір’ї, а господиня засипала солому в холодний глиняний заміс, босими ногами «витанцьовувала» в нім, а тоді «валькувала» стелю, як ластівка, що ліпить своє гніздечко, так вдова ліпила своє житло. Вже прийшли перші морози, коли стеля була готова.
Діти підростали, песик старів, а вдова, вечорами обкутавши свої натруджені ноги рядниною, дрімала в теплій оселі.
Лариса Щербина.
Normal 0 false false false false RU X-NONE X-NONE /* Style Definitions */ table.MsoNormalTable {mso-style-name:"Обычная таблица"; mso-tstyle-rowband-size:0; mso-tstyle-colband-size:0; mso-style-noshow:yes; mso-style-priority:99; mso-style-qformat:yes; mso-style-parent:""; mso-padding-alt:0cm 5.4pt 0cm 5.4pt; mso-para-margin-top:0cm; mso-para-margin-right:0cm; mso-para-margin-bottom:10.0pt; mso-para-margin-left:0cm; line-height:115%; mso-pagination:widow-orphan; font-size:11.0pt; font-family:"Calibri","sans-serif"; mso-ascii-font-family:Calibri; mso-ascii-theme-font:minor-latin; mso-fareast-font-family:"Times New Roman"; mso-fareast-theme-font:minor-fareast; mso-hansi-font-family:Calibri; mso-hansi-theme-font:minor-latin;}