Профіль

Slava13

Slava13

Україна, Любомль

Рейтинг в розділі:

не забудьте привітати!

  • 24.07.08, 08:09

Сьогодні день рівноапостольної княгині Ольги!

Це одне з найпопулярніших жіночих імен! Від усього серця вітаю всіх володарок цього імені, в тому числі й свою тітку, Ольгу Костянтинівну, і сусідку Ольгу Олександрівну!

До речі в хрещенні Ольга взяла ім'я Олена. Тож сьогодні слід вітати і Олен.

МАМУСЮ! З ДНЕМ АНГЕЛА ТЕБЕ!

Странствующий лекарь

  • 08.07.08, 09:05

то был обычный семейный ужин. Все собрались за столом. Папа забрался с ногами в свое кресло, все остальные ели стоя и только бабушке N разрешалось сесть на полу возле кресла папы. Слуги носили блюда, а шут пробовал уворачиваться от летящих в него костей.
Когда папа наелся, он приказал подавать пиво и сигары. Я хотел было улизнуть в свою комнату, как бабка заставила меня замереть на месте. После третьей кружки пива папа подобрел и, как всегда в таких случаях, начал вспоминать заслуги бабушки:
- Это сколько ж надо было медитировать и с чем, чтобы до такого додуматься! И кто вам старым дурам только силу-то дал?
Когда я только мои бабушки стали гадать на судьбу.
- И как же я, молодой осел, ничего не заподозрил?
Бабушка уже привыкла за все эти годы и спокойно резьбила когтем по стеклу. Терпеть не могу этот звук!
- И мучится теперь дитятко, и меня мучит… Где ж вы такое видели чтоб в приличном клане N наследным вождем было человечишка? У него ж ни одного достоинства нет!
- Я написала от его имени в Школу Мастерства с прошением на зачисление, - спокойно отозвалась бабуля.
Отец чуть с кресла не свалился и разлил пиво:
- Ты чего, старая, совсем меня опозорить решила? Не посмотрю, что ты моя мать!!! Его ж туда никто не возьмет! У него минимальные способности! И умственные в том числе!
- Так ты не знал? – наигранно удивилась бабка. – там уже годика три как новый директор по набору. Имя N N тебе о чем-нибудь говорит?
- Что эта грязь?
- Он самый, - бабушка нанесла особо длинную и глубокую царапину на стекло. Хоть бы пожалела мои уши! Но у нас это не заведено, я имею в виду жалость. – Думаю он не упустит такого случая…
- Не знаю, старая, не знаю… Смотри у меня! Опозоришь – отправишься вслед за тещей и женою!
- Какой же ты все-таки жестокий! Лучше б убил их на месте! – бросила тихонько бабуля.
- Разговорчики!!! Всё! Я отобедал – всем спать! Кстати, когда вступительные испытания?
- Да завтра, с утречка-то, сынок! – бабушка сняла с меня оцепенение. – Иди спать, деточка! Завтра у тебя тяжелый день.
- Мама!!!
- Чего, Венценосный мой?
- Ты раньше сказать не могла? – отец уже сердился, я постарался поскорее скрыться.
Бабуле его гнев не очень-то страшен. Она как-никак главный чернокнижник. А мне может дорого обойтись. Я помчался темными коридорами, что освещались лишь факелами в свои покои. Там я снял коньки и завалился спать. Наверное бабка и тут вмешалась. Так засыпается только после внушения.

 

Хотите принять участие в написании присоединяйтесь! http://fantasy-worlds.ru/forum/13-190-1

Ларисам!!!

  • 08.04.08, 15:06

Усіх прекрасних, чарівних, милих, а інакше рідко коли буває, Ларис вітаю з днем Ангела!!!

P.S. У Алли сьогодні теж день Ангела, ВІТАЮ!!!

дітям до 16 не дивитися!

  • 27.02.08, 14:08

Обложка.

Фото 1 - ЗАМОЙЩИЗНА (ZAMOJSZCZYZNA), воеводство лубелское (woj. lubelskie), 1942. Трупы замёрзших неизвестных польских детей - совместная работа гитлеровцев и украинских шовинистов вследствие тщательного выполнения тайного плана 'Generalplan Ost (GPO'), а также 'Ukraineaktion'. Фотограф неизвестен. (za: Jacek E. Wilczur, Nie przeminie z wiatrem: Ojszyzna nie udziela urlop?w), Warszawa 1997, Agencja Wydawnicza CB Andrzej Zasieczny, s. 199).

Фото 2 - ТАРНОПОЛ (TARNOPOL) - воеводство тарнополское, 1943 (?). Одно из деревьев просёлочной дороги, над которой террористы ОУН-УПА (OUN-UPA) повесили транспарант с надписью в переводе на польский: 'Дорога к независимой Украине'. На каждом дереве палачи создавали из польских детей так называемые венки. Фотограф неизвестен. Фотография опубликована благодаря Владиславу Залоговичу.

люблю холодну зброю :)

  • 27.12.07, 14:11
я - Стрілець, можливо це також є причиною того, що мені подобається холодна зброя. З дитинства у мене по сусідству жили одні хлопчаки і улюбленими іграми були козаки-розбійники, партизани і войнушка. Дитина в мені ще живе і я обожнюю дивитися фільми зі сценами баталій і поєдинків з холодною зброєю, люблю читати пригодницькі книги, дивно, але історичні не так мене приваблюють, обожнюю фентезі. От і на екскурсії дорвалася до щастя, чим ледь не зірвала графік екскурсії. Мама в дитинстві мене хлопчурником називала. Хоча насправді мені просто цікаво досить багато речей, які не повинні цікавити порядну дівчину...

Сьогодні День Народження Нікуліна

  • 18.12.07, 08:10
Сьогодні День народження Народного артиста СРСР Юрія Нікуліна. Йому мало б бути 86, але вже десять років як його нема.
Він говорив, що він всього лиш другий клоун в Союзі, а перших дуже багато.
Нікулін впевнено асоціюється у мене з дитинством і радянським вихованням. Тільки клоун так чітко відчував епоху, в яку він жив. Нікулін залишив по собі прекрасно діючий цирк, оригінальну програму і багато творчих ролей, якими він запав у душу жителям 1/6 світу.
А чим саме вам запам'ятався Юрій Нікулін?

день народженння

  • 14.12.07, 14:45
що не кажіть а день народження приємне свято. Вчора я відсвяткувала свої другі сімнадцять (27) у колі родини, сьогодні у колі друзів. як же це приємно отримувати поздоровлення, коли ти знаєш, що вони ідуть від щирого серця, без підлабузництва, коли люди говорять правду. так приємно чути слова визнання твоєї особистості, хай не високопарні, але щирі.... Люди Я  ЛЮБЛЮ ВАС!!!

згадавши перше кохання

  • 11.12.07, 14:58
Біла хата

Бiла хата в саду,
Бiла хата, як лебедь у морi...
Я пiд вишнею жду,
Жду тебе в солов’їному хорi...

Тихо падає цвiт,
Тихо падає цвiт наче роси...
Скiльки весен i лiт
Я шукав твої очi i коси...

Не сумуйте сади,
Не сумуйте у ранцi за цвiтом...
Так буває завжди,
Як весна покохається з лiтом...

навіяно сьогоднішніми блогами

  • 11.12.07, 14:00
- Людино, чого тобі треба?
Усе в тебе є... усе в тебе є...
І море широке, і сонце у небі,
І зорі - багатство твоє.

- За морем широким є обрії нові -
Незримі духовні моря,
За сонцем пекучим є сонце казкове,
За зорями - диво-зоря.

- Людино, ти маєш кохання,
Ти твориш міста і пісні...
То звідки ж ридання, і вічні страждання,
І мрії в тривожному сні?

- Обійми ведуть до могили,
Холонуть і в'януть гарячі вуста,
За муром тілесним - вітчизна всесильна,
Там жде мене зустріч свята.

взято з "Камертон Дажбога" Олеся Бердника

ностальгія?

  • 10.12.07, 08:49
Смджу зараз на роботі біля наскучмвшого компа, працювати немає жодного бажання...
За вікном незрозуміла погода, яка більше підходить до ранньої весни ніж для середини груднях.
В моїх скривлених мізках пульсує хоч і слабенька надія, що до днюхи "мрія ідіота" таки збудеться. А прогноз погоди запевняє, що ні...
Ось так в мріях про лапатий сніжний день згадуються літні дні, коли світ довкола розширився як історичному, так і в просторовому значенні...