(*)

...взимку дуже мало неба...

/с/

 останній подих... морозне повітря

і якийсь легкий ледь помітний смуток

а потім заходиш у під’їзд, дивишся вгору на маленький побитий плафон, крізь який видно справжнє зимове світло

...світло лампочки...

і стає тепло. тепло від того, що це світло все ще існує

а сонце нехай відпочине

влітку забагато роботи