хочу сюди!
 

Альона

36 років, телець, познайомиться з хлопцем у віці 30-40 років

дивна річ - кохання

  • 27.10.07, 13:11

чтоб прижалась к руке кровавая...

чтобы носом вдыхать прогнившую...

и в глазах твоих тухнет ржавая,

благородная, раз убившая

 

на губах остатки несвежие

будто вынул с могилы разграбленной

а она все за шею подвешена

слезы льет головою раздавленной

 

раз укусит, и больше нет радости,

на второй исчезает сознание,

но съедешь ее будто сладости,

любишь, словно свое наказание

 

на песке ее выложишь косточки,

заплетешь отпавшие волосы

и присядешь тихонько на корточки,

и заплачешь чуть слышно в полголоса...

6

Коментарі

127.10.07, 13:41

"любишь, словно это наказание"- как то не вливаеццо...ритм сбивает(ггг кто бы говорил)

    227.10.07, 16:47Відповідь на 1 від Алекс Махлай

    є ідея як виправити?

      327.10.07, 23:12Відповідь на 2 від interior

      "Это" на "свое" заменить?мое предложение

        анонім

        428.10.07, 01:50

        Описане - не любов.

        Любов - почуття, яке може принести тільки добро в кінцевій, початковій та перехідних стадіях.

        Там де любов - завжди радість, тому що люблячи бачиш значно більше речей, людей, явищ, яким можна радіти.

        Такі почуття може викликати тільки обман. В тобі виникає почуття, подібне на справжню любов, щиру і дуже глибоку любов, але з викритттям деяких фактів це почуття повністю розчиняться, а на його місці виникає почуття, яке спричинило написання вірша.

        Напевне, справжнє кохання та справжня любов - вічний ідеал, який дуже рідко бачиться та переживається людиною.
        Напевне, ми живемо заради того, щоб побачити та відчути цей ідеал. А потім відчувши його, ми зможемо жити тільки ним, і нічим іншим. Відчувши цей ідеал в своєму житті ми осягнемо нові можливості.

          анонім

          528.10.07, 01:59

          Зокрема – дарувати цей ідеал іншим. І тут буде працювати дуже дивне правило – Чим більше ми осягатимемо це безкінченний ідеал, тим більше, краще і простіше ми зможемо дарувати його іншим, і чим більше ми будемо дарувати цей ідеал іншим, тим більше ми його осягатимемо.

          Так, кохання – дивна річ, але думаю, що описане у вірші – не кохання, а результат усвідомлення самообману. Розчарування. Якийсь відтінок ностальгії. Уявне кохання. Нібито щире, але насправді неприродне, неправильне… Тому що по своїй природі кохання не може принести нічого поганого. Ніяк. Хоча, можливо, що я помиляюсь...

            628.10.07, 13:15Відповідь на 3 від Алекс Махлай

            "Это" на "свое" заменить?мое предложениев точку! дяк)

              728.10.07, 13:19Відповідь на 5 від анонім

              я б не була настільки категоричною. кожен відчуває по своєму, а ти намагаєшся таке глобальне почуття втиснути в жорсткі рамки

                828.10.07, 13:22Відповідь на 6 від interior

                пжалуйста)обращайсО)

                  анонім

                  928.10.07, 22:36

                  Розумієш,тут все просто - немає ідеальних людей. В кожній людині є і добро і зло. І добро завжди породжує добро, а зло завжди породжує зло. І негатив породжує негатив. А любов, кохання можуть породити тільки добро, тільки радість, щастя, і подібні речі, і аж ніяк не зло, негатив та депресію. Немає рамок, є просто різниця між добром та злом, між позитивом та негативом, розумієш?

                    1029.10.07, 15:58Відповідь на 9 від анонім

                    справа в тому, що він відчуває, що то кохання.
                    і його зовсім не цікавить чи так вважає хтось ще.
                    божевільні теж кохають. і те кохання часто закінчується фатально
                    до того ж, я б не сказала, що кохання не несе негатив і депресію. може то тобі пощастило, і кожен раз твоє кохання було взаємним

                      Сторінки:
                      1
                      2
                      попередня
                      наступна