Профиль

Алетея

Алетея

Украина, Львов

Рейтинг в разделе:

Далеко за крок

Далеко - за крок від скроніСталь леза в твоїй долоні,Далеко - за крок від раниПриходять чуття незнані.Так близько з-за океануМігрують важкі тумани,Так близько на кілометриРозсипано скарб у нетрі.На дотик десь зовсім поручЗнайдеться надія хвора,Повернеться ясність зору.Надовго? Чи ще не скоро?

Тлін

Час Між свічад Променад Серед втрат Став Тих вистав У листах Вирій-птах Знов Дим розмов Стигне кров Щуролов Тлін Сіра тінь Між склепінь Поколінь

Полудень

Перейшли через полудень, В спеку п'яти поколені, Залишились з калюжами І серцями недужими. Прокидались самотніми, А хотіли - полотнами. Чи з порожнього аркуша? На шматки розірве душа. Наче знову небес блакить, Сяє сонце між верховіть, Тихе плесо голубить зір, Між громаддям шпилястих гір.

Геометрія

Гіпербола долі. Досягнеш вершини? Парабола волі. Це сміху причина? Вечірнього неба чудні феєрверки. Фігури, потреби людської гримерки. Покинути сцену ніхто не бажає. На цирку арену охочих немає. Розквітли надії чи скошено трави? Одвіку страждаєм від тої забави. Тече шумовиння бурхливим потоком. Хто втоне? Хто зможе триматися збоку? Чекає весна нові жертви і квіти. Дарує нам літо тепло і привіти. Співає солодка розморена казка,&nbsp...

Читать дальше...

Літавиця

Облило дощем - громовицею,Засміявся день літавицею,У росі кущі - повні пригорщі,Розлили навкруг літні пахощі.Занесло дуби зі смереками,По вітрах - ярах борозенками,Зайнялась зоря в горах ватрами,Понеслися дні кострубатими.У піснях - квітках закосиченеЛіто мчить від нас - втаємничене,Пагін спить плодом нерозкоеним,Промінь снить теплом недозволеним.

Літавиця

Облило дощем - громовицею,Засміявся день літавицею,У росі кущі - повні пригорщі,Розлили навкруг літні пахощі.Занесло дуби зі смереками,По вітрах - ярах борозенками,Зайнялась зоря в горах ватрами,Понеслися дні кострубатими.У піснях - квітках закосиченеЛіто мчить від нас - втаємничене,Пагін спить плодом нерозкоеним,Промінь снить теплом недозволеним.

Час

Липне час мухою в патоціДошки скрип - замкненість в пластиціТи вже звик бігати коламиСмак терпкий у слова ніколиДощ, туман, спека нездужалаПовінь там просто калюжамиТи спитай пустка чи прірва тоУтікай - спалено, вирваноДавній жмут страху і пошуківПевно смутком повні кошикиЗначить скоро прийде відповідьНаче знайдена мимохідь

Спогад

Це було так давно Поросло полинОм, Спогад марних ураз Між загублених фраз. То вже ніжна пастель Зустрічає гостей, Не чекає ніхто Перший жовтий листок. Далі буде зима Сліз у неї нема, Вітер зносить сніги Тільки б стало снаги Добрести до весни Де квітують сади, У небесну блакить

Спогад

Це було так давно Поросло полинОм, Спогад марних ураз Між загублених фраз. То вже ніжна пастель Зустрічає гостей, Не чекає ніхто Перший жовтий листок. Далі буде зима Сліз у неї нема, Вітер зносить сніги Тільки б стало снаги Добрести до весни Де квітують сади, У небесну блакить

Спогад

Це було так давно Поросло полинОм, Спогад марних ураз Між загублених фраз. То вже ніжна пастель Зустрічає гостей, Не чекає ніхто Перший жовтий листок. Далі буде зима Сліз у неї нема, Вітер зносить сніги Тільки б стало снаги Добрести до весни Де квітують сади, У небесну блакить
Страницы:
1
2
предыдущая
следующая