Блохаста замітка:) Дякую за все...
- 23.02.07, 00:21
Не судіть вже так суворо, тож було так чарівно... :')
"....Це вісімдесят одночасно найдовших і найкоротших днів мого життя. Це неймовірний період, про який, по суті, нема чого розповідати, насамперед тому, що нічого то й не було. Але є, що згадати…Просто, прокинувшись одного весняного ранку, я помітив, що вона постійно у моїх думках. Її посмішка, її обличчя постійно стояли у мене перед очима. Тоді я ще ні в чому не був певен...
Та ось, одного прохолодного весняного вечора, я розповів їй про свої почуття. Сказати, що то було для неї несподіванкою, то як нічого не сказати…
А далі… Що далі?.. Безліч безсонних ночей, смс, доводів і відмов. Тижні невизначеності і фарсу…
Я досі не знаю і, напевне, вже ніколи не дізнаюсь, чи відчувала вона щось, чи було їй байдуже. Ні! Байдуже їй, звичайно, не було. Але ж і своє "за" вона, якщо і мала, то ховала десь глибоко в собі.
Можливо, в той момент мені просто хотілося щось змінити в своєму житті, відчути якісь емоції, хотілося якогось екстриму, кардинальних змін і ось – шанс!
Гадаєш, фарс?.. Можливо, та згодом це зайшло занадто далеко… для мене. Я навіть і подумати не міг, що таке може статися! Були навіть думки на зразок: "Я і вона? Юра, ти що? Одумайся, вона ж навіть не…" Ех! Байдуже!
В якийсь момент я зрозумів, що вона всі 24 години на добу в моїх думках…
Я думав про неї, коли спав, коли писав, коли їв, вчився, сидів на лекціях, усюди! Коли вона була поряд, неважливо, зі мною, чи просто в полі зору, я жив… по-справжньому. Мені просто подобалось спостерігати як вона рухається, як сміється, як думає… В ці моменти я, здається, був найщасливішою людиною на землі. Мені не потрібно було нічого, я лише сидів і слухав її, дивився як вона говорить, посміхається. Вона завжди посміхалась! Коли вона було поруч, я був щасливий.
Вона загадкова. Ні, справді, хоч якою вона відкритою і дружньою не здавалась, вона завжди залишалась загадкою… Вона не хотіла бути відкритою книгою і, повір, їй це з успіхом вдавалось. Знаєш, мені інколи здається, що вона вчинила правильно, що сказала все ж "ні"…
Для мене вона завжди залишиться лише трішки при відкритою книгою, чимось чарівним і недосяжним… Ні, не "чимось", а назавжди залишиться чарівною, трохи дитячою, але доволі справедливою людиною, що змінила мене, змінила моє життя і подарувала незабутні спогади про цю весну… "
2006.
"....Це вісімдесят одночасно найдовших і найкоротших днів мого життя. Це неймовірний період, про який, по суті, нема чого розповідати, насамперед тому, що нічого то й не було. Але є, що згадати…Просто, прокинувшись одного весняного ранку, я помітив, що вона постійно у моїх думках. Її посмішка, її обличчя постійно стояли у мене перед очима. Тоді я ще ні в чому не був певен...
Та ось, одного прохолодного весняного вечора, я розповів їй про свої почуття. Сказати, що то було для неї несподіванкою, то як нічого не сказати…
А далі… Що далі?.. Безліч безсонних ночей, смс, доводів і відмов. Тижні невизначеності і фарсу…
Я досі не знаю і, напевне, вже ніколи не дізнаюсь, чи відчувала вона щось, чи було їй байдуже. Ні! Байдуже їй, звичайно, не було. Але ж і своє "за" вона, якщо і мала, то ховала десь глибоко в собі.
Можливо, в той момент мені просто хотілося щось змінити в своєму житті, відчути якісь емоції, хотілося якогось екстриму, кардинальних змін і ось – шанс!
Гадаєш, фарс?.. Можливо, та згодом це зайшло занадто далеко… для мене. Я навіть і подумати не міг, що таке може статися! Були навіть думки на зразок: "Я і вона? Юра, ти що? Одумайся, вона ж навіть не…" Ех! Байдуже!
В якийсь момент я зрозумів, що вона всі 24 години на добу в моїх думках…
Я думав про неї, коли спав, коли писав, коли їв, вчився, сидів на лекціях, усюди! Коли вона була поряд, неважливо, зі мною, чи просто в полі зору, я жив… по-справжньому. Мені просто подобалось спостерігати як вона рухається, як сміється, як думає… В ці моменти я, здається, був найщасливішою людиною на землі. Мені не потрібно було нічого, я лише сидів і слухав її, дивився як вона говорить, посміхається. Вона завжди посміхалась! Коли вона було поруч, я був щасливий.
Вона загадкова. Ні, справді, хоч якою вона відкритою і дружньою не здавалась, вона завжди залишалась загадкою… Вона не хотіла бути відкритою книгою і, повір, їй це з успіхом вдавалось. Знаєш, мені інколи здається, що вона вчинила правильно, що сказала все ж "ні"…
Для мене вона завжди залишиться лише трішки при відкритою книгою, чимось чарівним і недосяжним… Ні, не "чимось", а назавжди залишиться чарівною, трохи дитячою, але доволі справедливою людиною, що змінила мене, змінила моє життя і подарувала незабутні спогади про цю весну… "
2006.
14
Коментарі
Nayade
123.02.07, 00:38
класно пишеш!
чому всы хлопцы не мжуть бути такими романтиками? Хоча звысно , всы не можуть бути однаковими....
А що дівчині робити, якщо вона щось відчуває, але не знає, як це виявити, і чи варто?
NEOстанній
223.02.07, 00:41Відповідь на 1 від Nayade
Знаеш, головне зробити перший крок, а далы ти тыльки те ы будеш робити, шо встигати прожити ще один день... Та саме головне - перед тим як його зробити, подумай чого тобы НАСПРАВДІ треба...
Nayade
323.02.07, 00:44Відповідь на 2 від NEOстанній
а як зробити той перший крок, щоб ЙОГО не налякати, не відштовхнути? якщо не впевнена у його реакції?
NEOстанній
423.02.07, 00:46Відповідь на 3 від Nayade
А який у нього характер?
Nayade
523.02.07, 00:51Відповідь на 4 від NEOстанній
класний!.. веселий, комунікабельний, приємний, трошки божевільний, але то прикольно...
NEOстанній
623.02.07, 00:58Відповідь на 5 від Nayade
Ну, прям як я))) Тоді у тебе всі карти (хуже коли він суворий і зануда), головне знайти підхід..
Перший. Не падай йому на голову отак одразу... просто "ненавязчиво" нав,язуй йому свою компанію)))) Крок за кроком... і там побачиш, як він реагуватиме на тебе(одразу видно неозброєним оком) - далі сама вірішуй шо робити.
Другий. Впасти отак одразу йому на голову))) Ну, там.. у кожного посвоєму... то є унікальна здатність кожної людини, то наможливо повторити, тому варіантів мульйон)))
Rachel Green
723.02.07, 01:10
Хорошо,душевно написанно! И отличное знание украинского,эх...мне б так!
С ПРАЗДНИЧКОМ!
NEOстанній
823.02.07, 11:09Відповідь на 7 від Rachel Green
Дякую))))
Razor
923.02.07, 22:47
красиво...а правда це чи просто романтична історія???
ЗІ СВЯТОМ!!!
NEOстанній
1024.02.07, 11:41Відповідь на 9 від Razor
Гм... правда(нажаль чи на щастя)...