Гей, пішли-но, добрі люди, ворогів шукати!

Гей, пішли-но, добрі люди, ворогів шукати!
Тих, що кляті комуняки пхали нам до хати.
Хай вони всі будуть винні, що сюди приперлись
І вкраїнських сала з хлібом, мов щури, нажерлись.
Хай так буде, щоб з них кожний голосив та плакав,
Бо не вивчив нашу мову, як ота собака.
Як не поважаєш мову, ти тоді сволота.
А себе я полюбляю, суперпатріота

Як заллє зневаги в очі ось такий хлопчина,
То біжи скоріш від нього, ненька-Україна.
Бо тоді ж одна ти будеш, взагалі без друзів,
Що в Євразії, що навіть і в Євросоюзі.
Скільки ж можна в Україні ворогів шукати?
Може треба хоч одного друга обійняти?
Поки ненависть тримає на краю безодні,
Не зваліться в прірву злоби, друзі, вже сьогодні.

Не бува ворожой мови, це і дурень знає.
Патріот - не той, хто всюди ворогів шукає.
Посміхнись тому, хто поруч, простягни долоню.
Знайдеш друга - знайдеш мову, а не постріл в скроню.