Вже не боляче...

Я не вмію обіцяти, я задушливий, як дим,
Ти сама мені сказала, що я був тобі гірким...
Не важливими є ночі, попід небом повним зір,
Не важливо чиї очі, бачить мій голодний звір.

Я втомився вже від пустки, всіх розгубленних ночей
І до мене ти не стукай, не впущу твоїх очей.
Та не край вже мені серце, досить тобі, замовчи!
І на мене ти не сердся, я не вмів кохать, як ти.

Я зпустошений, що й годі щось шукати у душі.
Я гірка людина волі, вже не боляче мені!