Знов потрапив на цікаву статтю.
- 15.12.12, 00:49
Тебе з дитинства ростили на забій.
Мати казала тобі: "Вася, іди обережніше, там біля під'їзду якісь хлопці". Вчителі в Школі повторювали: "Якщо бачиш компанію з кількох чоловік, перейди на іншу сторону". Тебе вчили, що не можна дивитися в очі. Це може когось роздратувати. Тебе можуть вдарити. Побити. Покалічити. Забруднити. Ще тоді, тебе навчили боятися. Ти виріс боягузом, і вважаєш це нормальним. Тому що оточують тебе такі ж боягузи. Тебе вдарять, а ти втечеш, намочивши при цьому штани.
Тобі забороняли носити ніж. Тобі говорили, що тебе поріжуть твоїм же зброєю. А якщо ти, не дай Бог, кого-небудь зачепиш, тебе піймають і посадять. У тебе будуть проблеми. Разом з істеричними завиваннями старших ти увібрав головну мораль свого жалюгідного життя: іди від проблем. Ховайся, тікай, оглядайся по сторонах. Головне, не потрап у міліцію. Головне, не вилети зі школи. Коли ти стикаєшся з проблемою, у тебе підкошуються ноги. Коли ти чуєш про проблеми інших, ти смієшся. І разом з тим тремтиш.
Тебе вчили поважати і слухатися старших. А старші в цей час глушили дешеве вино, лихословили й мріяли про нову машину і балконі на дачі. Ти ввібрав ці цілі в себе. Тільки мізків у тебе ще менше, ніж у них, а амбіцій - у рази більше. На цій підставі ти вважаєш себе високодуховною особистістю? Ти чмо, а не особистість. Боягузливе безпорадне чмо.
Тебе з дитинства вчили, що твій народ - це ніщо, і ти повинен жити винятково для себе. Для квартири, машини й балкона на дачі. Так ти забув про своїх ближніх, про свою кров. Ти нехтуєш власний народ, хоча сам є його частиною. Ти баклажан, що зріє на полі серед мільйонів точно таких же овочів.
Потім ти виріс, і став програмістом або менеджером. Ти сидиш в офісі та одержуєш свої 1500 баксів. Батьки тобою пишаються. Але що ти будеш робити, коли доведеться захищати свою родину? Що ти зробиш, коли до твоєї дружини полізе нахабний "джигіт"? Обробився в штани? Що ти зробиш, коли твого сина поб'ють кавказці? Скажеш йому, щоб обходив стороною нехороший дворик? Звернешся в міліцію, яка над тобою тільки посміється?
Що ти зробиш, коли в пенсіонерів віднімуть останні пільги? Коли ціни за послуги ЖКГ плигнути в два рази? Коли дізнаєшся, що за минулий рік в Росію в'їхало більше мільйона мігрантів, у той час як українців стало на мільйон менше? Тебе це не буде хвилювати. Ти заробляєш досить, щоб платити за квартиру, а те, що для мільйонів твоїх співвітчизників це серйозний удар, тобі не цікаво.
Так ти проживеш все життя. Якщо пощастить, заробиш на квартиру і виховаєш своїх дітей так, як колись виховали тебе. А тим часом від систем освіти і охорони здоров'я, і так дихаючих на ладан, не залишиться нічого. Країну заселять орди азіатів, а твоя дитина буде ізгоєм у класі, що складається з Магомедов, Ібрагімов і Самвел. Коли до тебе це дійде, буде пізно. Ти будеш винити у всьому "владу", але ти не зробиш нічого, щоб зупинити це свавілля. Просто ти станеш частіше оглядатися по сторонах, але будеш терпіти. Тому що ти боїшся сісти у в'язницю, навіть одержати синець під оком ти боїшся. "Клієнти на роботі не зрозуміють".
Тебе з дитинства ростили на забій. І ти виріс самовдоволеним безпомічним овочем. Твій кінець вирішений: або ти згниєш на грядці, або тебе з'їдять. Третього не дано.
Мати казала тобі: "Вася, іди обережніше, там біля під'їзду якісь хлопці". Вчителі в Школі повторювали: "Якщо бачиш компанію з кількох чоловік, перейди на іншу сторону". Тебе вчили, що не можна дивитися в очі. Це може когось роздратувати. Тебе можуть вдарити. Побити. Покалічити. Забруднити. Ще тоді, тебе навчили боятися. Ти виріс боягузом, і вважаєш це нормальним. Тому що оточують тебе такі ж боягузи. Тебе вдарять, а ти втечеш, намочивши при цьому штани.
Тобі забороняли носити ніж. Тобі говорили, що тебе поріжуть твоїм же зброєю. А якщо ти, не дай Бог, кого-небудь зачепиш, тебе піймають і посадять. У тебе будуть проблеми. Разом з істеричними завиваннями старших ти увібрав головну мораль свого жалюгідного життя: іди від проблем. Ховайся, тікай, оглядайся по сторонах. Головне, не потрап у міліцію. Головне, не вилети зі школи. Коли ти стикаєшся з проблемою, у тебе підкошуються ноги. Коли ти чуєш про проблеми інших, ти смієшся. І разом з тим тремтиш.
Тебе вчили поважати і слухатися старших. А старші в цей час глушили дешеве вино, лихословили й мріяли про нову машину і балконі на дачі. Ти ввібрав ці цілі в себе. Тільки мізків у тебе ще менше, ніж у них, а амбіцій - у рази більше. На цій підставі ти вважаєш себе високодуховною особистістю? Ти чмо, а не особистість. Боягузливе безпорадне чмо.
Тебе з дитинства вчили, що твій народ - це ніщо, і ти повинен жити винятково для себе. Для квартири, машини й балкона на дачі. Так ти забув про своїх ближніх, про свою кров. Ти нехтуєш власний народ, хоча сам є його частиною. Ти баклажан, що зріє на полі серед мільйонів точно таких же овочів.
Потім ти виріс, і став програмістом або менеджером. Ти сидиш в офісі та одержуєш свої 1500 баксів. Батьки тобою пишаються. Але що ти будеш робити, коли доведеться захищати свою родину? Що ти зробиш, коли до твоєї дружини полізе нахабний "джигіт"? Обробився в штани? Що ти зробиш, коли твого сина поб'ють кавказці? Скажеш йому, щоб обходив стороною нехороший дворик? Звернешся в міліцію, яка над тобою тільки посміється?
Що ти зробиш, коли в пенсіонерів віднімуть останні пільги? Коли ціни за послуги ЖКГ плигнути в два рази? Коли дізнаєшся, що за минулий рік в Росію в'їхало більше мільйона мігрантів, у той час як українців стало на мільйон менше? Тебе це не буде хвилювати. Ти заробляєш досить, щоб платити за квартиру, а те, що для мільйонів твоїх співвітчизників це серйозний удар, тобі не цікаво.
Так ти проживеш все життя. Якщо пощастить, заробиш на квартиру і виховаєш своїх дітей так, як колись виховали тебе. А тим часом від систем освіти і охорони здоров'я, і так дихаючих на ладан, не залишиться нічого. Країну заселять орди азіатів, а твоя дитина буде ізгоєм у класі, що складається з Магомедов, Ібрагімов і Самвел. Коли до тебе це дійде, буде пізно. Ти будеш винити у всьому "владу", але ти не зробиш нічого, щоб зупинити це свавілля. Просто ти станеш частіше оглядатися по сторонах, але будеш терпіти. Тому що ти боїшся сісти у в'язницю, навіть одержати синець під оком ти боїшся. "Клієнти на роботі не зрозуміють".
Тебе з дитинства ростили на забій. І ти виріс самовдоволеним безпомічним овочем. Твій кінець вирішений: або ти згниєш на грядці, або тебе з'їдять. Третього не дано.
7
Коментарі
Гість: magaxa
115.12.12, 01:14
тупко писав
Гість: О-leg-O
215.12.12, 01:19
может когось и на забий, но не в моем случае. я просто так - живым не дамса.
At
315.12.12, 01:35
не ВСІХ звичайно так вчили, але стаття не погана
не_Задолбали
415.12.12, 02:22
Простите, "родына" и "отэчэство" - это синонимы....?
FreeMind
515.12.12, 07:10Відповідь на 4 від не_Задолбали
Ні. Родина-- семья.
анонім
615.12.12, 11:20
не_Задолбали
715.12.12, 13:14Відповідь на 5 від FreeMind
Принято.....
V4
817.12.12, 11:04
Автор видає бажане за дійсне.
Бажане ним...
Стаття не об'єктивна.