Фантазія про зиму..

Срібні прикраси королева-зима,

Загубила у жовтому листі,

В невідомі краї полетіла вона,

А в траві лиш уламки намиста.



Павутиння зморщок забула вуаль,

У розбитих калюжних лекалах,.

Та побачила старість свою близьку вона,

В блискучих озерних дзеркалах.



А може колись налякали її,

Двох закоханих сяючі очі,

Що спалили дотла у палкому вогні,

У коханні довгії ночі.