27 жовтня о 19.00 на малій сцені НПМ «Україна» київський глядач зможе побачити виставу режисера Володимира Кучинського «Ma-Na Hat-ta (Небесна земля)» у виконанні акторів Львівського академічного театру ім. Леся Курбаса.

Жанр постановки її творці визначили як «судовий експеримент» за радіоп'єсою І. Бахман «Добрий бог Мангеттену».

«Поетичний твір, що вражає просто в серце, а розум приводить у захват. Драматична балада про кохання між двома молодими людьми. Їхня випадкова зустріч у Мангеттені переростає в почуття поза часом і простором, яке, урівнобіж з рухом ліфта у хмарочосі, піднімає їх вище й вище, до сонму “вічних закоханих”.      

 В. Вебер   

«…про сміливість театру ім. Курбаса, з якою він береться за тексти, які важко інсценізувати, відомо давно, і вона вже приносила добрі плоди у випадку зі Сковородою чи Платоном.

Перетворивши назву «Добрий бог Мангеттену» на Ma-Na Hat-ta, слово, що мовою індіанців означає «небесна земля», режисер намагався відірвати сюжет від землі, піднести дію не лише на останній поверх хмарочоса, а вище, далі, в безконечність. Поєднання трагічного духовного досвіду з інтелектуальною енергією, неспокій, що шукає розв'язання реальних життєвих проблем у духовній площині,  в цьому і принади, і проблеми для тих, хто береться за цей літературний матеріал. Тож у такому контексті вистава «курбасівців» –  спроба піти крізь сюжет у глибину тексту».

Катерина Сліпченко

• Переклад Лариса Цибенко
• Керівник постановки  Володимир Кучинський
• Режисер-асистент Тарас Кищун
• Художній простір Володимир Кауфман
• Художник костюмів Наталка Шимін
• Художник світла Петро Гуменюк

Діють:

• Ян Микола Береза, Андрій Козак
• Дженіфер Оксана Козакевич, Наталія Пархоменко
• Добрий Бог Олег Стефан
• Суддя Олег Цьона
• Біллі Ярослав Федорчук
• Френкі Денис Соколов

26 жовтня о 19.00 на малій сцені НПМ «Україна» буде показано прем’єрну виставу Львівського академічного театру ім. Леся Курбаса «Лісова пісня» за однойменною драмою-феєрією Лесі Українки.

 «Лісову пісню» режисер Андрій Приходько поставив для «курбасівців» на честь 140-річчя від дня народження Лесі Українки. Ця постановка балансує між інноваційним, сміливим, несподіваним прочитанням хрестоматійного твору та уважним, обережним ставленням до авторського тексту. «Лісова пісня» театру Леся Курбаса – є щемкою та емоційною, і, водночас інтелектуальною. У ній звучить справжня українська музика від гуртів «Кросна», «Божичі» та «Древо», а також спів сопілки.  Вона є театральним міксом сюрреалізму, народних традицій та мистецьких експериментів. Для постановника та акторів вистави головною є проблема людини, яка, втрачаючи глибинне та природне, позбавляється власної сутності. На очах у глядача відбувається гра з простором, а костюми й музика апелюють до чуттєвості. «Лісова пісня» іде у «трьох колядах», зміна яких символізує не тільки зміну сезону, але й зміну стану душі.

-          перша частина «СВЯТО», де людина відкриває, пізнає природу як Кохання і кохання як Природу, складається з прадавніх ритуалів і пісень (розігрується як українські народні дійства);

-          друга частина «КЛОПІТ», де в метушні, побутових сварках герої вистави втрачають поезію, переходять на брудну прозу і врешті взагалі втрачають рідну мову, (в жанрі реалістичної драми);

-          третя частина «СМЕРТЬ», де на місці колишнього розквіту і краси панують сучасні злидні, деградація, де герой, дійшовши до повного духовного занепаду, гине (документальний театр, що доходить до сюрреалізму).

І ще одна несподіванка!!! Під час перегляду вистави глядачі відчувають себе безпосередніми учасниками дійства, причетними до краси природи, а іноді й доволі жорсткого світу людини.

«ГОТЕЛЬ МАФУСАЇЛ»

Imitating the dog

Вперше в Україні! 12-13 вересня в малому залі Палацу "Україна" о 19.00

Сценарій та режисура – Ендрю Квік та Піт Брукс

Декорації – Лора Гопкінс

Саундтрек – Дейл Бойнтон

Монтаж – Саймон Вейнрайт та Сет Гонор

Гаррі працює нічним портьє у готелі в одному з європейських міст, що потерпає від війни. Незважаючи на далекі відлуння гарматного вогню та мінометного обстрілу, у своїй роботі він цінує спокій та усамітнення. Його сповнює вдячність , адже усе, що він мусить робити, – це реєструвати гостей та показувати їм їхні кімнати. Однак у Гаррі є одна проблема, яку він відчайдушно намагається подолати, - він не пам’ятає, як потрапив до готелю, або ж чим він займався раніше. Він навіть не впевнений, чи Гаррі – його справжнє ім’я.

Дивакувата пара порушує спокій вечорів Гаррі на робочому місці, дражнучи його історіями з його власного минулого…  Згодом він дізнається, чому готель сповнений дивних звуків та шепотінь. Фатальне покарання Гаррі – чути та витримувати ці історіі знову й знову… 

ПОСТАНОВНИКИ

Imitating the dog - одна з передових театральних труп Сполученого Королівства, що не припиняє дивувати глядачів та критиків винахідливістю композиціїї та інновативними театральними формами.

Театр засновано у Лідсі в 1998 році. Відтоді трупа представила 5 великих спектаклів, серед яких – «Готель Мафусаїл: Einmal ist Kenimal (одного разу значить ніколи)» (1999), «Ковчег» (2000), «Злочинні насолоди» (2001), «П’ять миль і падіння» (2002/3), «Келлерман» (2009) та «Казки з бару «Загублені душі» (2009/10), а також багато малих перформансів та освітніх проектів.

Для Imitating the dog характерне виконання, у якому поєднуються експерименти з оповіданням та сюжетною проекцією у сучасному театральному досвіді. Трупа використовує у своїх постановках цифрові медіа, дизайн та фізичний перформанс з метою створення самобутніх світів, у яких досліджуються загально людські та особисті одержимості, а саме – власна ідентичність, смерть, любов та сексуальність.

Вибір критиків Guardian Листопад 2006

«…не схожа на жодну іншу виставу, що коли-небудь бачив… інтригуюючий, успішний сюжетний експеримент та у той же час самостійний витвір мистецтва» (Yorkshire Evening Post).

Актори: Морвен Макбет, Ричард Малкольм, Домінік Фітч, Анна Вілсон-Гол.