Капітуляція
- 21.03.08, 17:48
За прихильність щиру твого серця,
За очей незбагнену блакить
Ринувсь, щоб тебе, немов фортецю,
Взяти штурмом, з ходу підкорить.
Думав, що здобуду перемогу,
Увірвуся вихором, зімну...
І не вийшло... Довелось облогу
Розпочать - тривалу й затяжну.
Воював я вперто і зухвало,
Як, мабуть, ніколи і ні з ким.
Ти ж усі атаки відбивала...
І тоді упевнився в однім:
Битву цю програв я. Зізнаюся.
Й силкуватись далі - не резон.
Я складаю зброю. Я здаюся.
Прошу, забери мене в полон.
7
Коментарі
Гість: Kilim
121.03.08, 18:06
клас!!!!
Гість: old_decorator
221.03.08, 18:06
які гарні вірші....дякую за творчість
Vasilка
321.03.08, 18:11
Vliyblennaya
421.03.08, 18:26
Замечательный стишок от замечательного человечка для суперового настроения
ветеринар
521.03.08, 19:01Відповідь на 1 від Гість: Kilim
Ну так берешь в плен
ветеринар
621.03.08, 19:02Відповідь на 2 від Гість: old_decorator
Нема за що! Це вірш Івана Немировича!
ветеринар
721.03.08, 19:04Відповідь на 3 від Vasilка
Це не моє!
Дякую за відгук! 
Гість: Kilim
821.03.08, 19:09Відповідь на 5 від ветеринар
я подумаю)
аццКая Кошка
921.03.08, 19:47
клевааааааа
BOGJAKOROVKA
1021.03.08, 22:07
иногда мужчинам так хочется быть слабыми...
