Профіль

vitannya17

vitannya17

Україна, Полтава

Рейтинг в розділі:

  • vitannya17.blog.i.ua

Останні статті

Про "круто"... )

Дякую тобі, Боже, що я  не москаль! 

Москаль — екзонім росіян, уживаний серед українцівбілорусів та поляків. Також цей термін застосовують до військовиків або москвичів. Часто вживається як образлива та іронічна назва громадян Росії незалежно від їхнього етнічного походження чи місця проживання.

У часи Тараса Шевченка москалями називали не стільки уродженців Російської імперії, як військових.

Згадала своє щасливе дитинство. ))
Дякую, Боже, що я росла у мирні часи) 

Чемпіонати "Що? Де? Коли?", спілкування і знайомства з новими людьми.
Це стільки спогадів і приємних вражень! 

Як було круто! )))

...непонятно и вкусно... )))

Дуже сумую за іграми  "Що? Де? Коли?" і "Брейн-Ринг"у...

Ось одне з питань з Фестивалю "Остров сокровищ-2001"

Вопрос 23: В доперестроечный период вместо слишком мрачного и вызывающего названия этой рок-группы писали первые четыре буквы и дальше троеточие. В результате получалось непонятно и вкусно. Назовите полностью эту группу.

Поміркуйте і Ви... ;)



О дружбе.

я пошутила)
У меня есть один знакомый человек с подобным характером.
Шутить - может, причем с колкостями и знает куда "бить", а когда шутишь в ответ - обида страшная, 
"война" на всю жизнь....

 я честно не люблю "тусовки", "пьянки" в компаниях, и подобную тусню...
не потому что "заносчива" или боюсь чего-то...
 мне это не интересно.
Мне реально НЕ ИНТЕРЕСНО пить, напиваться, и перемывать кому-то косточки...
Музыка - очень важная и необходимая часть моей жизни...
Слушаешь песню. Три-четыре минуты записи, а для автора это целая история, день, событие или даже описание жизни, судьбы.
И так можно слушать бесконечно...
Есть люди, которые "дружат" с книгами, а я "друзей" ищу в песнях...
Или песни - мои друзья, называй как хочешь... 
Я вообще не вижу проблемы в том, что я по словам людей "никого никогда не любила"
Ну и что? 
У меня и без этого в жизни событий хватает... 

Что вообще происходит?!

Что вообще происходит?! 



Порожнеча чи захоплення?

Щойно прочитала статтю... 
Змістовно, цікаво. Видно, що написав професіонал своєї справи... ))
Захотілось прокоментувати, але не знайшла поле для того, щоб залишити своє враження.
Може автор статті прочитає, а якщо - ні, тоді поділюсь враженнями з іншими читачами, хто зазирне у мою замітку і, відповідно, у замітку, з якої почалась ця... 
[ можно .... ? / ! /.... ]
Мені здається, що порожнеча у людини, яка цікавиться оточуючим світом неможлива.
Коли людина свідомо ставиться до свого життя, у неї не може бути порожнечі з одної простої причини - вона цікавиться світом.
    Зустрічаєш людину - хочеш дізнатись про неї більше, потоваришувати, зрозуміти, чим дихає та живе, чим захоплюється....
    Бачиш якийсь новий вид мистецтва - і виникає бажання приєднатись до таких митців, повторити, зробити щось подібне власноруч....
     Чуєш нову пісню чи новий музичний інструмент - стає цікаво спробувати і собі також (у деяких людей це бажання перетворюється не лише на хоббі, а й далі змінює життя)
    Нові рецепти,...
    Життя і спостереження за тваринами, рослинами, природою....
    Величезна кількість мов...
    Подорожі, що включають у себе цікавість новими містами, історією, музеями, пам"ятками тощо...

І так до НЕСКІНЧЕННОСТІ....

Це не нарцисизм.... ))
Це не егоїзм...
І тим паче, не порожнеча... ;)
Це звичайне захоплення ЖИТТЯМ.

Так думаю я.
А Ваші спостереження, думки та коментарі чекатиму нижче... ;)

бокал воды со льдом...

Знаешь, о чем я недавно подумала?...
Мне кажется люди ценят и помнят только тех людей, которые были добры...
Во всяком случае, помнишь такие поступки) или слова...
и если случается так, что человек по каким-то причинам исчезает из жизни - пути расходятся - вечерами вспоминаешь об этом человеке...
У меня была мечта... а потом я ее осуществила, и мечта исчезла....

10 років... без трьох тижнів...

...просто згадалось...
Сьогодні збиралась поїхати у бібліотеку (давно там не була, а захотілось і потрібно деякі речі дізнатись).
Тому трохи змінила задум, поїхала у іншому напрямку, але теж у справах.
А потім зайшла на ринок - поповнити запаси у холодильнику...
...вже і не збиралась далі гроші витрачати - не встояла)



це мої улюблені)
не уявляю квітів, красивіших за волошки))

У мене немає фото цих квітів, тому вирішила зробити декілька знімків



на підвіконня останнім часом прилітають голуби, і я їх годую хлібними крихтами...
Ось і зараз потрапив один з моїх знайомих у об"єктив, цікавий такий))



  Дивилась на квіти, і згадала один день зі свого життя.
Тоді для мене то було справжнім ударом долі... зараз так смішно) У житті трапляються речі набагато гірші...
У нас іспит був, з фізики.
Перший курс, другий семестр, останній іспит.
Три попередні - "відмінно", а на останній, судячи за все не вистачило сил...

...мене відправили на перездачу. 
Пам"ятаю той день, наче вчора. Назавтра мають приїхати батько і брат, щоб погуляти столицею і допомогти мені з валізами їхати додому,... а тут таке...
Я йшла по бул. Л.Українки, перейшла дорогу, а там вхід у станцію метро, на Печерську..
Дівчина чи старша жінка, вже не пам"ятаю хто, продавала волошки...
І тоді я купила букет.
Йшла пішки у  гуртожиток і думала, що робити далі...


Про те, що я не здала іспит окрім подруг з універу, знало лише три людини: мама, тато і брат.
Я потім своїм однокласникам півроку брехала, що отримую підвищену стипендію...
Перездачу назначили на 27 червня. Я отримала "п"ять". Заслужено, як я вважаю, бо реально вивчила все. 
Але на отримання стипендії це, на жаль, не вплинуло ніяк....

Купила сьогодні букет... і згадала...


Улюблені квіти)

    Природа - гармонійна і досконала.
Це у ній немає нічого зайвого, все на своїх місцях...
Кольори, звуки, мелодика, ритми... - одне перетікає у інше, послідовно, неспішно...
Квіти - найчарівніший подарунок для всіх, хто цінує красу.
Вони надихали і надихають багатьох митців на створення своїх робіт.



Волошки є одними з моїх улюблених квітів...
Ось і захотілось милуватись цими чудовими квіточками не лише влітку))
Оскільки за освітою я - конструктор одягу, опис одягу який шию, має більше технічні характеристики, ніж художні порівняння.
Спідниця пряма, на запах, з оформленням краю розписом за допомогою фарб.



...а це її фрагмент...


Спідниця перетворюється....

      Колись давно знайшла  у бабусі чудовий комплект - жилет та спідницю-колокол з тканини у клітинку.
Оскільки клітинка - один з улюблених малюнків вже дуже давно, вирішила, що такій тканині пропадати дарма просто не можна...
Вирішила використати для нової моделі.
Ось що вийшло.
Спідниця, покрій - напівсонцекльош, з фігурною лінією низу, по низу - оборка якраз із вищезгаданої тканини у клітинку))



Це вид моделі збоку. Щоб спідниця виглядала цікавіше, і більше прилягала до фігури, збоку утворила склади - внутрішні виточки (у зворотньому напрямку).


А це ще одна варіація, як можна використати спідницю... ;)
Як сарафан, якщо спекотно або для прогулянки пляжем.


Сподіваюсь, модель оцінять ті, хто цікавиться одягом та любить його носити.
А оповідка принесе користь та нові ідеї усім, хто любить шити))

Виставка "Весільних товарів та послуг 2013". Відеозвіт

       У Полтаві 21 квітня цього року проводилась виставка "Весільних товарів та послуг" , у одній
 з попередніх статей я [cut text="запрошувала"]http://blog.i.ua/user/5202286/1200176/ її відвідати.
      Вражень і емоцій дуже велика кількість.
      Якщо коротко: організація свята - на високому рівні, багато цікавинок і нових ідей, усмішки, конкурси... 
      Все сподобалось. 
      Нещодавно отримала 
[ відеозвіт ]цієї події
      Пропоную особисто переглянути і оцінити.
      Організатори пообіцяли, що наступного року продовжать традицію. 
     Чекатимемо !