nevidpravlene

Я пишу тобі це, не торкаючись

Клавіатури. Штрих-пунктири невидимих страхів,

Загублених слів.

Про буденність грудневу, про прісність, про стіни і мури,

А крізь стіни живим ще ніхто

Наяву

Не ходив.

Напишу, як навколо самотньо, порожньо і тісно

Серед тіней, що поруч зі мною блукають, мов кати, стоять.

Зазирнеш їм у вічі й побачиш -

Їх мрії залізні

Розіб"ються на друзки, обернуться в попіл, згорять.

Напишу я тобі про мій власний, хиткий порятунок.

Що, можливо, він тут, у останнім, німому листі.

Але я не торкаюсь паперу чи

клавіатури,

Бо ті тіні склоокі шепочуть, що ти

Це вони.

Останні статті

Гість: B-)

127.11.12, 22:16

Складно, але талановито замасковані переживання Сподіваюсь, я зрозумів)

227.11.12, 22:21Відповідь на 1 від Гість: B-)

Складно, але талановито замасковані переживання Сподіваюсь, я зрозумів)Дякую Дякую за те,що читаєш

Гість: B-)

327.11.12, 22:23Відповідь на 2 від Vertrana

Радий, що не закинула цю справу)))

46.12.12, 17:49

Вам не мешало бы стараться в плане поэзии. Из Вас могут "получиться люди" )

56.12.12, 19:22Відповідь на 4 від Triumfator65

Вам не мешало бы стараться в плане поэзии. Из Вас могут "получиться люди" )Та яке там але мерсі

66.12.12, 19:33Відповідь на 5 від Vertrana

Слово чести! У Вас есть многообещающие задатки. Так что...выше носик и работайте над стилем!

76.12.12, 20:12Відповідь на 6 від Triumfator65

815.07.13, 01:10

Самотньо, сумно, яскраво