Если есть как всегда

Если мысли согреть,

Можно чай и вена.

Сигарета во рту.

Пепел можно на пол.

Медным шагом в толпу,

Тихий шорох… Ты вор.

Раздеваясь в себе

Можно щастя познать.

Можно сердце дарить

 

Знаешь, можно упасть.

Лучше звезды ловить,

Солнце ночью искать,

Если сильно любить -

Можно жизнь потерять.

 

Ты уж понял слова?!!

Я пишу еще раз:

 

Если есть, как и есть,

Можно песню напеть.

 

А сейчас, для себя

Ты познай этот мир.

Ты кусочек ото льда

Принеси в жаркий день.

Не скажи «Ерунда!»

Ведь бывает же так.

Мы же должны понять.

 

Застилая постель

Есть же больше чем день.

Есть же больше чем взгляд.

 

Твоя жизнь как кино!

Значит титры - Конец!!?

Нет!!! Кричи на весь двор.

Это только куплет!

Ты ведь жизнью любим!

Ты ведь сердце согрел!

 

«Умереть не хочу» -

Тихим ветром ты пел…

 

 

 

Надежду бросив в океан,
Ты сеял злость, ломались кости.
И тот кто вечером влюблен,
Наутро только плоть... Ты злостeн.
Не станет мир теперь бледней.
И звёзды в небе не угаснут.
Порочный круг твоих друзей
И ты, под солнцем не опасны.

Усталый тронулся трамвай.
В далёких снах твоих из детства.
И там в мечтах ты не бугай.
Ты сосунок... Сидеть на месте!

Мимозы, - красные цветы.
В сугробах старых. Воспоминанье
Где нежность, тонкости струны
Придало жизни обояние.

Ты романтик, а я волк.
Твоя кожа не пахнет телом.
Мое сердце не стучится в тебе.
Мы алые небесные дети.
Усы зайца нам по спинам.
Ти видел маленький мир,
А я сломала замок в стене.

Смешные слёзы старого старика.
Мы игаем в лужайке темной крови
Слепых телят, убитых детей.
Ничего, нас не накажут
Небойся, - я с тобой...
Но, ты романтик, а я волк.

Сушились кости под солнечным лучом,
А я игралась в лужайке крови
Слепых телят и убитых детей...

Ну і чого ти добилася?
Кололася. Просилася
На волю відпусти...
І чого ти болилася?

Коли згниють кістки
Ти станеш справжнєю
Нічого не приховаєш вже ти.
Ну і чого ти добилася.
Чого чого лолити, чого прости?

Ти сіла на прокляття долею.
Ламала погляди.
Кусалася, ти билася.
Нічого ти бісись.

Перебісишся. Замовкнеш назавжди.
Ну, і чого ти добилася.
Ну, чого плачеш ти,,,

На море рыбка, но вода тверда,
Чем дольше умираю, тем верней жива,
Глюкоза
В занозах пчёл -
Их ран ищу ещё и мне сладка беда.

Мой поезд пятится вперёд и время - воск,
Я возвращаюсь, но себя не узнаю.
Глюкоза
В занозах ос,
Пою в глазах стрекоз любовью на износ.

В сумерках светла темнота,
Я уже не та, что была,
В сумерках темна белизна -
Но тверда вода.
Там за мёртвой рекой
Смерть гуляет с клюкой,
Но жива трава
Под её ногой.

И ты не сделаешь привычкою любовь -
Я далеко, и нелегко найти мой след,
Глюкоза
В занозах бед,
Смотрю на ос до слёз и гвозди их во мне.

Так уходи, оставь без жалости сей град,
Я ненавижу всё, что может быть моим,
Глюкоза -
И в ульях дым,
Хлеб плена горек, но свободы сладок яд!

Я нічого не хотіла.

І не плачу я ввісні

просто серце оніміло

на застивших, простих слів.

Читала книгу Чака Поланіка "Невидимки"
Я не знаю навідь як можна описати відчуття від прочитаного.
Одне напишу, на протязі 2-х тижнів не могла спокійно спати. Кожний раз читаючи нову історію учасникі, була впевнина що краще вже ніхто не розкаже, але...я помиялася.
Зараз читаю "Удушье" його ж.
Знову неможу відірватися.

Часно кажучи, я зараз не розумію наших дівчат.
невже дівчина якій 18 років ще вірить в те, що якиїсь там мажорчик, щиро відчуває до неї почуття.
Або можливо, вона і рада, що в нех не має стивованості на рахунок його дій.
маючи тиждень вихідних, я бачила різних своїх знайомих дівчат, вікова категорія від 17 до 20.
Найменша, зустрічається з 27 річним чоловіком у якого є дитина. Вона вірить що він її кохає і хоче бути з нею.
Інше для повишення свого іміджу зформованої дівчини почала курити і зараз на троні мажорної суки зустічається з 25 річним хлопцем. Як вона мені його охарактеризувала: " Вася на Шкоді, 25 років, класний чувак!"
І іще она, - дівчатко яке живе в світі казак про принца, знайшовши хлопця випрадовує його, якщо він не звонить ій протягом лекількох днів. Все б було нічого ( хлопці часто пропадають), але по її словам він романтик  (нестиковка получається).
В мене склався висновок, що сучасні Баришні, занатто сильно пасивні в своєму житті, гламур для них найважливіше питання.

Що робити, якщо ти " сова"
В мене ця проблема досить сильно турбує, особливо, якщо ранком треба йти на роботу.
Допоможіть "сови"

Абрам Эрос

О, я б хотел, как в нору входит зверь,
Всем естеством в твою живую дверь,
Всем бытием, просящим страстной доли,

Войти, взыграть и источать свой зной,
Чтоб, голося от сладости и боли,
Ти как младенцем, набухала мной