Бабуся в Саратові охне,
З"їдаючи свій венегрет,
Бо путін коли-небудь здохне,
Відійде, зігнеться, помре.
Ридатимуть ті, кому треба,
І їм потуратимуть ЗМІ,
В той день буде Сонце в півнеба
І пляжі забиті людьми.
Прозріють Баку і Тбілісі,
Примор"я, Кубань і Тюмень,
І сотні юродивих бісів
Із кожного вийдуть в той день.
Орел двоголовий набрякне
І з тріском додолу впаде,
Бо путін коли-небудь крякне,
Спочине, загине, піде.
І хтось запитає по...
Читати далі...