Честь ментівського мундира
- 31.05.11, 20:15
Нам бы, как где-то: «Белая Стрела,
Вдруг появилась из какой-то Эры,
И подняла горячего ствола,
И отстояла славу офицеров»
(Белая Стрела – из кино)
ЧЕСТЬ МЕНТІВСЬКОГО МУНДИРА
Та в Україні «стріл таких» - нема.
Де була честь, там «щось повиростало».
Усі продались «хунті» задарма –
Хто за «ізбушку» – хто за кусень сала.
І служать хунті тільки за «бабло»
Поправши честь і совість офіцера.
Злились з «братками» у одне кубло,
Ну що тут скажеш? – це ж новітня «ера».
Міліція влилася в «синдикат».
Гребе з усіх своє нахабно мито
І слово: «Дай!» – помножене стократ
Звучить відлунням старих пережитків:
«Ти самогонщик? – то ніщак. Трави.
Я в кінці тижня знов прийду за «митом»
А не даси – не зносиш голови,
Бо я є «мент» і також хочу «жити».
Ти наркоман? – ти теж мені плати,
А сам травися скільки тобі влізе,
А я у кінці місяця прийду…
Ти вкинеш мито у мою валізу.
Ти є повія і розносиш спід
І у притонах бавишся любов’ю? –
Та то нічого, я прийду в обід.
Ти заплати і… «трахайсь» на здоров’я».
А передчасні їхні КПЗ,
Перетворились в сталінські катівні,
Де безневинних дика біль гризе,
А по лісах знов плодяться «Биківні».
Все на заказ. Лиш тільки прикажіть
Гонгадзе Пукач голову відріже:
«В секретнім місці гроші положіть –
То буде плата за криваве «збіжжя»
Мішає Кравченко – для того є Берета.
«Ви» прикажіть. Я суїцид устрою»
Два постріли тихесенько дуплетом»
И спи «браток» там под землёй спокойно.
Як дикі звірі – б’ють уже й своїх.
Перевертні з пагонами в мундирі.
Ось Україно такі твої сини –
Колись славетні, чесні командири.
Вдруг появилась из какой-то Эры,
И подняла горячего ствола,
И отстояла славу офицеров»
(Белая Стрела – из кино)
ЧЕСТЬ МЕНТІВСЬКОГО МУНДИРА
Та в Україні «стріл таких» - нема.
Де була честь, там «щось повиростало».
Усі продались «хунті» задарма –
Хто за «ізбушку» – хто за кусень сала.
І служать хунті тільки за «бабло»
Поправши честь і совість офіцера.
Злились з «братками» у одне кубло,
Ну що тут скажеш? – це ж новітня «ера».
Міліція влилася в «синдикат».
Гребе з усіх своє нахабно мито
І слово: «Дай!» – помножене стократ
Звучить відлунням старих пережитків:
«Ти самогонщик? – то ніщак. Трави.
Я в кінці тижня знов прийду за «митом»
А не даси – не зносиш голови,
Бо я є «мент» і також хочу «жити».
Ти наркоман? – ти теж мені плати,
А сам травися скільки тобі влізе,
А я у кінці місяця прийду…
Ти вкинеш мито у мою валізу.
Ти є повія і розносиш спід
І у притонах бавишся любов’ю? –
Та то нічого, я прийду в обід.
Ти заплати і… «трахайсь» на здоров’я».
А передчасні їхні КПЗ,
Перетворились в сталінські катівні,
Де безневинних дика біль гризе,
А по лісах знов плодяться «Биківні».
Все на заказ. Лиш тільки прикажіть
Гонгадзе Пукач голову відріже:
«В секретнім місці гроші положіть –
То буде плата за криваве «збіжжя»
Мішає Кравченко – для того є Берета.
«Ви» прикажіть. Я суїцид устрою»
Два постріли тихесенько дуплетом»
И спи «браток» там под землёй спокойно.
Як дикі звірі – б’ють уже й своїх.
Перевертні з пагонами в мундирі.
Ось Україно такі твої сини –
Колись славетні, чесні командири.
0
Коментарі