Вітри зі сходу
- 06.12.15, 10:18
** переспівуючи Хайяма: у любові гріха немає!
Скільки сект народило вже Слово Твоє, о Христос!
Це корито «пророкам», що брешуть: «У нас лиш Христос!»
Не повірю! – і в секту закоханих я попрошуся:
«Бог – любов!» – це прийму: гріх в коханні згорить, так, Христос?
* а спросят тебя небеса, и его, и меня…
Когда в день последний замкнется судьбы нашей круг,
Что скажем на зов, что с небес бесконечных услышим:
«Нашел ли ты радость в той жизни, что прожил, мой друг?
Была ли твоя жизнь кому-то и счастьем, и смыслом?»
* «… і хто ввірує… – ні одна кістка його не зламається» (Св. Письмо)
(до днів листопадових, роковин гірких: я вірю в те, що бачу, відчуваю…)
Скільки ж це доль не вберіг, скільки життів зупинив,
Смертю карав! І дітей в морок ховав, як офіру, Ти!
Перед Тобою стою чистий душею, – прийми:
«Серцю в байдужість Твою легко між болями вірити».
* «і прийшли всі сини Його, і диявол з ними» (Св. Письмо)
Хто мовчить, зло й неправду тут спостерігаючи, та
Потурає біді, і хворобам, і несправедливості –
Той не може назватися «бог». І не хочу я милості
Від Того, Хто пустив у світ зло, Хто дияволу брат.
** і з невір’я – вигода: чи Він не Милосердний?
Не один тільки я із невір’я мого виграю:
(Хай ми як не живім – не применшимо неба могутність?)
Бо якщо помилюсь я, не вірячи в божу присутність –
То на користь мою це єдиним постане в раю!
* чи все так?...
Воював я з Тобою, перечив, скидав із небес,
Не приймав Твою Мудрість, і Слово, і Славу, і Хрест,
І обітниці ті, що для світу й для мене залишив, –
А Ти був і страждав – вбитий мною! – й за мене воскрес.
* «не повірю, поки не доторкнуся!»
Ті вуста промовляли й мені: «Є на світі любов!»,
Просвіщали мій розум і істину серцю вказали,
Обіцяли життя, та просили: «І ти приготов
Чистим серце своє, що читатиме в Храмі скрижалі».
( Касьян Благоєв. ПРОСВІТЛЕННЯ, Коло Третє)