Сто кроків до морського дна,І сил бувало не ставало,Чи прокидалася без сна,Чи віри вже не вистачало..Сто кроків , тисячі хвилин,Мільйони правильних думок,Очищення і декілька причин,Молитви, що оберіга від мук.Сто слів, промовлених собі,І людям, чистих, від душі,Та білий прапор - це не бій,А простір, де нема межі..Сто вигадок і втрата їх,Ілюзій двісті, що минули,Залишивши по собі сміх,І цінність усього, що було.Сто кроків до морського дна,Де зовсім тихо, є повітря,Де помічаєш - це вона..Гармонія,...

Читати далі...

Де спуск лежить і простір моря,Смак затишку - співає чистота,Де видно світлі, ранні хвилі,Живе краса - мовчать вуста.Із небом зв'язаний годинник,І мушлі - пам'ять що, трима,Показує момент - він свідок,Так тихо душу обійма..Дві стрілки знають безкінечність,З'єдна їх небо з глибиною,І відтепер смакують ніжність,Зустрівшись з теплою весною.[Приєднана картинка]

25./ Всі відповіді приходять, коли закінчується гомін думок. В тиші ви знаходите себе справжню/нього і починаєте чути, чого хоче серце, чого прагне душа. По цій стежці варто йти. Тоді вибір буде правильний. Час показує і змінює все. Кожна хвилина. Цінності міняються і важливе втрачає свою вагомість.. Спокій приходить через прийняття себе, людей, світу і через любов, яка завжди була.. але про яку забувають.. через усвідомлення простоти і відсутність очікувань. Зміни приходять з діями. Все, що ви ...

Читати далі...

Де ліс закінчується - йде пряма,Така проста і чистая від бруду,Там теплий тихий вітер обійма,Є знак залишитись - там чудо.Навколо діти випромінюють добро,Наввипередки бігши просто так,Похилий вік людей несе любов,У їхній посмішці відчується цей смак.Ідеш, з'єднавшись з тінню лиш вперед,Не оглядаючись на те, що відійшло,То не каміння, а пісок, бо слід,Лишаєш за собою - все знайшлось.В руках порожньо, плечі вільні,Немає ноші, легкість і вогонь,Всередині палає, все спокійно,І спершу вигляда як...

Читати далі...

*** І серця стук є в унісон, Годиннику в стіні, Я відчуваю змін мусон, Великих..що в мені. *** Порожньо,відпустила зайве, Та вітер прибирає лиш, Малює мрії.. і ще трави, У час як спиш. *** Роки летять у тую скриню, Де таїнство лежить, Секунди пада у долоню, Де вибір ще сидить. *** Смак, що солодкий- знаю, І гірко інколи бува, Та пісня все ще грає.. Знов радісно става. *** Трикутник розпадається, У рівну білую пряму, І серце прокидається, Відчую та прийму...

Читати далі...

Всім натхнення...Життя просте.https://www.youtube.com/watch?v=zzvccOgCoH0

Мій другий витвір англійською )) надіюсь граматика не постраждала) вірш простенький та все ж щось нове для мене.. )You dream to fly behind the sky,And save the innocence inside,You want to learn best shore side,And leave the place without pride.It's real..only when you try,To change your habits and your mind,It's clear to see new line of life-Depends of choice and what you like.Take off your glasses of illusion,And throw a vase with the confusion,Take on reality and watch..Try feel the love...

Читати далі...

Я підіймаюсь сходами угору,Від шуму далі, вище і повільно,Це, ніби підкорити вперше гору,Де на вершині почуватимешся вільно.Та вже не впершеє піду туди,Хоч і змагання сумнівів бувало,Зове той шлях напитися води-Там досхочу та сонце зігрівало...Скоріш з середини, із кожним кроком,Воно все більш світило, просто так,І я вважала це можливим знаком ,Та йшла наосліп, вже не перший рік.Почався шлях важливий цей раніше,З порожньої сторінки, білосніжна..Вона була тонка, тендітна, інша..Із променем ...

Читати далі...

Міст, що мовчить. Чи ти уже ступаєш?І робиш крок в прозорість споглядання?Стоїть там знак, якого ти шукаєш,Що прийме всі твої душі зізнання.Те дерево над ним покаже мудрість,Що йде у поколіннях до людей,Її пізнавши - відкривають щирість,І повний світ смарагдових ідей.Пройтись не займе забагато часу,Та міст приймає чистоту сердець,І тільки з цим отримаєш відразу,Що бажане і прагнуть сотні лиць.Крок, другий, відійдеш від шуму,Від швидкості, бентежних голосів,І в тиші цій побачиш панораму -&nbsp...

Читати далі...

Хочеться поділитись..Як я вчилась любити.***Перед любов'ю була порожнеча.Всередині ,після того як прощаєш людей, за весь час , за всі роки, як прощаєш себе..- залишається порожнеча. Тиха і невагома.І тоді я звернулась до Бога..Захотілось відчути любов. Такою яка вона є. Та перед тим як відчути, потрібно очистити серце.. Почались пошуки, не ззовні, а з середини. Була перша молитва і ясне явне бажання цього досягти. Потім був час тиші. Години тиші. Зникли всі запитання і прийшло чуття, світло...

Читати далі...