Щастя)

Видіння, що шукати щастя треба,
Десь в горах чи лісах, полях,
Тож взяв з собою він шмат хліба,
Й помчався по чужих краях.

Вбачав таких як сам сумних,
Та і щасливих, протилежно,
Вбачав всю істину він в них,
І це було так видно, очевидно.

Та чим же відрізнялись всі?
Ті, хто сміялись, ті хто сумували?
У перших серце - був носій,
А другі забагато думали - страждали.

Чи може хтось зробити Вас щасливим?
Лиш тимчасово - та не назавжди,
Бо Ви самі - все маєте, ті крила,
Зробіть лиш вірний вибір і летіть!

Так от і повернувся чоловік,
Із подорожей всіх, присів на кухні,
І посміхнувся, бо минув лиш рік,
А він відкрив ту серця скриню!

І зрозумів, що дуже є багатий,
І що він сам собі лаштує свято!

Діти нагадають

Нехай нам діти нагадають 
Про щирість, радість і любов,
Про посмішки, що в небі сяють,
Про простоту потрібних слів.

Нехай наш кожен вибір буде, 
Нести хороше щось у світ,
Господь цього, ні, не забуде,
Із Ним лиш є в житті політ!

Нехай нас сонце очищає,
Від зайвих дум, від сірих днів,
Нехай всередині засяє!
Ще яскравіше всіх вогнів!

Нехай всі зміни лиш почнуться,
Зсередини, де цілий світ,
Тоді лиш очі посміхнуться,
Життя пришле новий "Привіт"!

(1.04.2018, Валентина Капшук)