"Говерла" :)

«Говерла»

Білий день.. ми в дорозі, робота,

Десь навчання і пташка співа,

У автобусі їдем, що жовтий,

В когось вже аж затерпла нога!

Всі серйозні, виходити скоро,

Ну коли ж там наступна зупинка?

Хтось там дивиться смішно знадвору,

Скільки їхати нам? Ще годинку??

І маля на руках у бабусі,

Посміхається мило, так щиро,

Та з собою везе у кожусі,

Хом’яка, що проворний мов шило.

Повернувся малий, покрутився,

Задивився на діда, що спав,

Зажурився – пройшло.. Покривився,

І помітив, що кожух то впав!

Дім тепленький для тої звірушки,

Та їй нудно сидіти на місці,

Тож побіг хом’ячок на доріжку,

Де свобода! І ноги… там сісти..

..Неможливо! Біжать – то так лінь,

Хаос, паніка! Той ще екстрим!

Тож поповз на «Говерлу» сидінь,

До завітної цілі, над ним…

Що? На місці уже? – Перемога!

На верхівці він світу свого,

І не були загрозою ноги,
Він на лисині в діда того!

Що так солодко спав чи куняв,

І загрози для  себе не знав..

Посміхнулися щиро всі люди,

І надовго цей сміх.. чую , буде!