Ми так намагаємось бігти..

Ми так намагаємось бігти чи встигнути, знати, Когось обганяючи лізти на той п'єдестал, Що втратили єдність зі світом і грати, До смаку вже більшості..Що це? Причал..? До чого це? Ей, схаменіться же, люди.. Вбачаю я сотні змарнілих повсюду облич, У віці середньому, ще зовсім юних.. Що жить не почали , хоть на поміч клич.. Як хочеться кожен щоб з нас пробудився, Звільнившись відчув смак життя і навколо.. Дивився по-новому, щоб посміхнувся.. Не хмурившись, а просто так , зовсім щиро.. Багато із того , що роблять, не має підґрунтя, І сенсу ніякого, то ж йдіть до змін..