НАУЯВЛЯЛА - автор Наталия Баклай

Усі сьогодні справи відкладу
І, як присплю вночі малого сина,
В старій шухляді Ваш конверт знайду,
Перед яким була колись безсила.
Я Вам сьогодні відповім на лист.
В цю ніч я з Вами, наче одержима.
Освідчились Ви дівчинці колись,
А відповідь пришле чиясь дружина.
Усе в нім буде Вам таке чуже,
І жодне слово вже Вас не підкосить.
І десь наприкінці аж, як ножем,
Моє ім'я минулим заголосить.
– Я Вас чекала стільки зим і літ...
Моє Ви – перше, і моє – останнє...
Ви – суд мій, сум, Ви – сон мій, Ви – мій світ.

Зітхнула тихо, із-за столу встала,
Де білий аркуш від мовчання зблід,

І я ні слова Вам не написала...