мой стих 4

Серця мого натхнення
Розуму мого темінь
Будиш мене щоденно
Сонця для мене промінь
Злизуєш кров із рани
Кажеш "все буде добре"
І якщо це не кохання
ТО головне, що не горе
Я до тебе на крилах
Радісна, мов шалена
Може тобі й не мила,
Та головне - бажана
Кроки до тебе рахую
Як сантиметри кохання
Мрії свої будую
Що бачу тебе не востаннє
Присмак твоєї зваби...
Втратила розум зовсім
бути щасливими нам би...
Та не дозволить осінь