Ревнощі!!! Чому вчора квіти, а сьогодні ревнощі і сльози???

Ф. Ларошфуко:

Буває така любов, яка у вищому своєму прояві не залишає місця для ревнощів

Вольтер: Бурхливі ревнощі скоюють більше злочинів, чим користь і честолюбство. Ф. Ларошфуко: Зціляє від ревнощів тільки повна упевненість в тому, чого ми найбільше боялися, тому що разом з нею приходить кінець або нашої любові, або життя.

Д. Бруно: Подібно до того як любов не має ближчу подругу, ніж ревнощі, так вона не має і більшого ворога: абсолютно так само ніщо не є більш ворожим залізу, ніж іржа, яка народжується з нього самого. П. Буаст: Ревнивець - це дитина, яка лякається чудовиськ, створених напотемки його уяви. У. Шекспір: Ревнивці не потребують приводу: вони часто ревнують зовсім не із приводу, а тому, що ревниві. Г. Филдинг: Ревнощі - та ж подагра: якщо ці недуги в крові, ніколи не можна бути упевненим, що не вибухнуть раптом, і часто це трапляється по нікчемних приводах, коли менше всього цього чекаєш. П. Бомарше: Ревнощі - усього тільки безглузде дитя гордості або ж хвороба божевільного.

А. Дюма-син: Ревнощі - це исскуство заподіювати собі більше за зло, чим іншим. У. Шекспір: Ревнощі - чудовисько, само себе і що зачинає, і що народжує.

Ф. Ларошфуко: Ревнощі живляться сумнівами; вона помирає або переходить в шаленство, як тільки сумніви перетворюються на упевненість. М. Сервантес: Ревнощі завжди дивляться в підзорну трубу, що робить маленькі предмети великими, карликів - гігантами, підозри - істинами. Ф. Ларошфуко: Ревнощі завжди народжуються разом з любов'ю, але не завжди разом з нею помирає.   Д. Бруно: Ревнощі приголомшують і отруюють все те, що є красивого і хорошого в любові. Л. Берне: Ревнощі роблять чоловіка безглуздим, смішним і підриває любов і пошану до нього жінки, жінку ж робить розумніше, миліше і розпалює почуття до неї чоловіки. Ф. Ларошфуко: Ревнощам гідний лише той, хто прагне її не викликати. Оноре де Бальзак: Ревнувати жінку, яка вас любить, було б щонайменше нелогічним. Що-небудь з двох: вас люблять або не люблять. У обох цих крайніх випадках ревнощі виявляються абсолютно безцільними. Ганна Сталь: Ревнувати можна тільки того, кого маєш. Ж. Мольер: Рухи ревнощів мають бути незносні, коли походять від любові, яка нам осоружна.

Ф. Достоєвський: У істинно люблячому серці або ревнощі вбивають любов, або любов вбиває ревнощі. Ф. Ларошфуко: У ревнощах більше себелюбства, ніж любові. Д. Аддисон: Хвороба ревнивця така злоякісна, що рішуче усе перетворюється нею в їжу для себе.