Через 25 років
- 20.07.13, 21:52
Важко повірити, що був тут востаннє десь років двадцять п’ять. Я про один із трьох парків Тернополя – парк Національного відродження. Ні, бував я тут частенько, коли відбувались концерти та мітинги на Співочому полі, коли почав фотографувати для сайту, але на дільниці з атракціонами був ще тоді коли катав своїх дітей. У цьому році у моїх ювілеї, - синові вже виповнилось 25, доньці на днях 30 років. А я прийшов сюди, щоб покатати внучку. Мої фото із цієї прогулянки не варті того, щоб їх виставляти у фотоальбомі, тому вирішив їх «прикрасити» своїми думками та спогадами.
Тут
нічого не змінилось і це викликає подвійні відчуття. З одного боку приємно
повертатись туди де все до дрібниць знайоме. Серед сучасних барвистих
атракціонів, ці здаються своїми, і вони таки свої, бо виготовлені руками своїх
спеціалістів. Навіть ціни співмірні тим колишнім… коштував квиток 40 копійок – плати 4
гривні, а де 70 копійок – відповідно. По чесному! 
Якщо потрапити у місця із
сучасними (імпортними), то можна переоцінити свої можливості
і бігти до
банкомата. Але оці труби і каркаси, фігурки, машинки, так старанно покриті
фарбою (хоч і не всюди), викликають сум.
Старість не приховати.
На мить задумався про прожите…, на мить подумав про «руки своїх
спеціалістів»… На мить задумався, бо малеча довго думати не дає.
Найбільше збереглося колесо огляду, двадцяти метрової висоти атракціон. Згадав своє дитинство, коли батько на Великдень хотів завести мене на церковну дзвіницю. Хоч і було мені вже сім років, боявся висоти. На моє щастя, вчора обійшлося все без ексцесів.
А мені не страшно
Ей ви, там внизу!))
Катання на «Веселих гірках» викликало просто бурю емоцій. І не тільки у внучки. Ні, не молоді літа пригадались! Вразив накинутий ланцюговий «пояс безпеки», з під якого моя малеча могла просто вислизнути як пір’їнка. Але спільне катання лише на користь, дідусь тримав міцно.
Сумно що найбільше зношені каруселі для найменшеньких, бо там завжди багато відвідувачів. Але маленьким багато для щастя не треба. Та й нам стареньким також. Нам понад усе потрібен дитячий сміх, - бо це ж щастя. А якщо крізь гул і скрегіт отих «своїх» стареньких каруселів доноситься твоє «дідусю-ю-ю-ю», то взагалі життя вдалося прекрасно.
Геть песимізм! 
Коментарі
Alter ego*
120.07.13, 22:13
Я жила в районі Канада, тому для мене любий сквер в Тернополі нагадує Співоче поле.
Гість: Bar_sik
220.07.13, 22:21
Добрий вечір! Щось так сумно стало після читання твого звіту. Федоре.
друг_Федір
320.07.13, 22:22Відповідь на 1 від Alter ego*
Гарний район
друг_Федір
420.07.13, 22:26Відповідь на 2 від Гість: Bar_sik
Гість: Bar_sik
520.07.13, 22:30Відповідь на 4 від друг_Федір
У нас на поселке шикарный парк, так вот в нем ничего не сохранилось: ни кинотеатра, ни качелей, ни кафе. Правда все еще поддерживают в должном виде могилу неизвестного солдата. И еще возле дворца культуры были качели: колесо обозрения, самеолеты, лодочки... Ничего нет. Вот и грустно. Правда вчера на ставочке открылся мини-аквапарк. Стоимость посещения 165 грн за 5 часов.
El@n_
620.07.13, 22:37
Настальгуючи так написав, але мені як завжди сподобалось...
і як потім мене знимуть... Коли стала постарше мене з силою затягли на такий в нас «Сюрприз» - воно розкручиваєтсо і стає вертикально, але потім з нього мене було не стащити... обожнювала... єдине, що не визнавала повільних кружилок і всяких «Лодочок»... в років 15-16 каталася тільки на цепної каруселі... це такі сидіння на високих цепях, коли по ходу лапаеш попереднього сусіда і починаєш його сідіння ззаду копати і його відносить на силу повштуху...
ПринцескО навіть не злякалась висоти колеса і так вільно крутилася на всі боки судячі з фото... а вот я не пам'ятаю, коли вперше посетила ото колесо... В мене на ньому визивал не так страх висоти, як то, що воно може зупинитися і я так і останусь бовтатися наверху
El@n_
720.07.13, 22:41Відповідь на 6 від El@n_
і на них переважно катались молоді люди від 16 і далі... і переважно тусувались солдати і офіцери в уволке... І само-собою були знайомства для молодих... моя матушка все возмушалося яке в мене задоволення від катання коли мене ззаду хтось кирзаком
... 
Стільки настольгического вилзло із голови після замітки...що навідь забула Доброго вечора сказати))))
друг_Федір
820.07.13, 22:42Відповідь на 5 від Гість: Bar_sik
Це із серії про "руки своїх спеціалістів". Руйнувати руйнують, а відновити нема за що
та й не вічне ж воно. А нема за що 
, то й люди роботи не мають. Зате всюди понатикали надувних гумових 5 хв - 5 грн
друг_Федір
920.07.13, 22:48Відповідь на 7 від El@n_
Угу
Така штукенція у нас називається "Ромашка" і приводиться в рух пропелерами. Ефект дадає рух повітря оскільки пропелери обдувають навіть коли вона ще не набрала швидкості. По ходу корпус змінює своє положення і стає під кутом. На ній ще рано катати малечу
друг_Федір
1020.07.13, 22:50Відповідь на 7 від El@n_
Доброго вечора! Дочитав до кінця