Мысли о смерти посещают меня… Почему-то именно эта попсовая фраза, из какого-то весьма посредственного фильма последние дни крутилась в его голове. Он понимал её пафосность и то насколько смешон он сам в своей, как кажется многим, «псевдодипрессии». В свои 22 он устал от жизни.… Сама мысль об этом веселила его и страшила одновременно. Это он, тот, кому всегда легко. Это он – поэт-пьяница, с замашками непонятого гения…))) Это он, тот, кому прочили блестящие будущее враги, и карьеру алкоголика...

Читати далі...

Ось раптом подумалося… Певно ж ти нікому не потрібен. Адже життєвої необхідності у твоїй присутності у людей нема. Ну, власне вони звісно можуть казати та й навіть думати шо потребують тебе, проте коли ти зникнеш вони житимуть далі. І це ніяк не пов’язане із тим що ти погана людина, або що вони тебе не люблять. Це просто нормальний хід речей. І єдине шо лишається, це бути потрібним самому собі, бо коли ти зникнеш, ти сам вже жити не зможеш. Важко жити без самого себе, хоча декому і вдається)))...

Читати далі...

Доброго дня, ті хто це зара читає(чи яка там у вас пора доби). Отже не писав я сюдой дуже довго (не рахуючи останнього запису, котрий загалом і записом не назвеш), та й загалом писалося сюди занадто мало. Цю прикрість я певно шо виправлю, якщо, звісно комусь окрім мене тоє буде потрібно. Проте, навіть коли й нікому, все одно шось писатиму. Доречі політична агітація тут також періодично з"являтиметься. Доречі, хочу вибачитися перед усіма, кого образив. Чи то зумисно, чи відверто "від ...

Читати далі...

В Україні щороку 17 тисяч людей вкорочують собі віку. І це при тому, що на кожне самогубство приходиться ще сотня "невдалих" спроб. Отака хєрня, малята...

Нормальный человек в нашей стране откликается на окружающее только одним - он пьет. Поэтому непьющий все-таки сволочь.

Чи замислювалися ви колись, чому саме ми маємо поважати старість? Чому ми маємо надавати пільги тим, хто і так має неабиякі перваги? Адже життя складається таким чином, що у виграші здебільшого не той, хто краще, а той, хто раніше. Все дорожчає... Інфляція, в супереч загальній думці процес не лише еконмічний, але й соціальний. Молода людина ніколи не отримає доступ до того, що заграбастали собі старі, доти, доки сама не перейде в ранг "пєнсіонєров". Життя, як армія - переваги...

Читати далі...

Іноді ось так сидіш десь у кав*ярні, п*єш якусь псевдо-італійську гидоту, що фасується десь під Макіївкою, аж раптом... Рідина в чашці стає смачною, люди навколо найпозитивнішими з усіх шо ти зустрічав, а фонова музика вже не дратує, становлячись схожею на спів янголів... Спочатку ти не розумієшь, що власне відбулося... Але ось двері кав*ярні грюкнули, ти обертаєшся і це насправді так, ти знов не помилився, твоє відчуття вкотре не підвело тебе... Вона тут. Ти завжди відчуваєшь за якусь мить...

Читати далі...

Всі персонажі є нічим іншим, як наслідком хворобливої фантазії автора і не мають жодного стосунку до реальних людей. Всі збіги є навмисним псуванням чиєїсь репутації, і автор має за них відсидіти! 16 січня 2007 року - зовні нічим не примітний день, звичайний віторок... Але не для адміністрації Донецька загалом і Донецького Національного Університета окремо. 16 саме по-собі для них не суттєве, збентежило їх те, що одразу після нього наступає 17. А це вже зовсім інша справа, адже 17 до них має ...

Читати далі...