Нет такого москаля, которьій бьі не мечтал стать великим укром
- 05.07.14, 10:10
Источник: Ейск-гид.ру по материалам Живая Кубань
Залишивши спорт, І.Піддубний був забутий всіма й останні роки життя провів у злиднях.
Після смерті Піддубного, йому так і не було поставлено пам'ятник і лише після 1950-х років за допомогою влади США його спорудили. Але ненадовго, так як його частково зруйнували і вибили напис «Хохол,Петлюровєц», оскільки Петлюра теж походив з Полтавщини. А також тому, що під час окупації Піддубний тримав власну більярдну. Ось, як описувала ці обставини місцева преса Ейська :
Поддубный в окупации.Когда посетители мемориального музея имени И.М.Поддубного в г.Ейске спрашивают экскурсоводов, что делал знаменитый богатырь во время оккупации города, экскурсоводы, стеснительно отводя глаза, говорят, что борец был маркером при городской бильярдной.
Между тем знающие люди утверждают, что борец был владельцем бильярдной, и она принадлежала ему полностью. Местным патриотам такое обстоятельство страшно не нравится, но если разобраться, то память о великом борце ничем не пострадает, независимо от того, являлся ли он владельцем бильярдной или просто был мелким служащим при ней.
В оккупированном городе осталось много достойных людей, как,например, известный врач Воскресенский, вынужденный служить в городской управе по врачебной части. Люди добрым словом поминают этого врача, говорят, что многим ейчанам он помог уклониться от трудовой повинности при немцах. На оккупированных территориях разрешалось частное предпринимательство, и многие люди воспользовались этим - становились лавочниками, владельцами кустарных мастерских по ремонту обуви, посуды и т.п. Воспользовался этим и Иван Максимович.
Огромное тело требовало питания, а средств у Ивана Максимовича уже никаких не было. Золотые награды, завоеванные им по всему миру, исчезли без следа: часть их прихватила с собой его первая жена Нина Николаевна, удирая от мужа с каким-то комиссариком, остальные пошли в торгсин для насущного пропитания.
Так что, став владельцем бильярдной, борец мог хоть как-то прокормить себя и свою супругу. Городские власти в этом ему не препятствовали - ни городской голова Ворожбиев, ни Скуратов, начальник полиции, ни его заместитель Басацкий. Кстати, о Ворожбиеве. К моему удивлению, многие ейчане неплохо отзывались о нем, хотя, конечно, это не оправдывает его сотрудничества с оккупантами. Не чинила препятствий Поддубному и оккупационная администрация. Вообще, имя Поддубного было широко известно в Германии. Немцы еще помнили, как клал он на лопатки немецких борцов Генриха Эберле, Эрнста Зигфрида, Шнейдера, Вебера...
фото: mk.ru
Державне агентство України з питань кіно в рамках запровадження секторальних санкцій у галузі культури щодо Російської Федерації відповідно до Постанови КМУ від 23 липня 2014 р. №278 "Про утворення Комітету з питань застосування санкцій до осіб, що підтримують та фінансують тероризм в Україні" ухвалило наказ щодо обов'язкового здійснення експертизи (перегляду) фільмів російського виробництва, що плануються до кінотеатрального прокату, на предмет відповідності до національного законодавства.
Зокрема, під час засідання Експертної комісії з питань розповсюдження і демонстрування фільмів і у зв'язку із заявками на отримання прокатного посвідчення були переглянуті стрічки російського виробництва: фільм "Біла гвардія" (виробник "Кінокомпанія Нон-Стоп Продакшн", режисер С.Снєжкін) та фільму "Піддубний" (виробник "Студія ТРІТЕ", режисер Г.Орлов).
На думку експертів, які переглянули ці фільми, вони визнані такими, що "демонструють зневагу до української мови, народу та державності", а "окремі факти спотворені і переписані на користь Росії".
Коментарі