Профіль

ФРАНКО

ФРАНКО

Україна, Львів

Рейтинг в розділі:

Важливі замітки

Франку 155

Прийдімо до Франка
     27 серпня 2011 року – 155-а річниця уродин Івана Франка. Вшанування розпочалося біля пам’ятника Іванові Франку. Керівники обласної державної адміністрації, обласної ради, міської ради, творчих спілок, музею Івана Франка поклали квіти до пам’ятника. Під час покладання квітів хор народного ансамблю пісні і танцю «Черемош» та народної чоловічої хорової капели «Прометей» Національного університету імені Івана Франка виконали «Вічний революціонер». Урочистість відкрив словом Франковим і вів народний артист України С. Максимчук. З нагоди уродин Івана Франка промовляли голова обласної державної адміністрації М. Цимбалюк, заступник голови обласної ради В. П’ятак, міський голова А. Садовий, ректор Національного університету імені І. Франка
 І. Вакарчук, заслужений артист України Ю. Брилинський прочитав «Каменярі», поет Б. Стельмах – вірш, присвячений І. Франкові, «Черемош» і «Прометей» виконали «Не пора…».
     Вшанування Івана Франка продовжилось у його Музеї. Голова обласної державної адміністрації М. Цимбалюк по клав квіти до погруддя І. Франка й оглянув меморіальну експозицію. Урочистості розпочалися на подвір’ї Музею. Серед присутніх – ректор Національного університету імені І. Франка І. Вакарчук, проректор університету З. Мамчур, радник голови облдержадміністрації І. Держко, начальник управління культури облдержадміністрації С. Бурко, заступник міського голови В. Косів, члени родини Івана Франка, лауреати Шевченківської премії. Лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка заслужена академічна капела України «Трембіта» виконує «Вічний революціонер». П. Зозуляк читає пролог до поеми І. Франка «Мойсей».  Голова обласної державної адміністрації М. Цимбалюк вітає усіх присутніх із 155-ю річницею від дня народження Івана Франка і вручає символічну таблицю з текстом Указу Президента України «Про надання Львівському літературно-меморіальному музею Івана Франка статусу національного».
      М. Цимбалюк вручив Р. Гораку відзнаку Президента України – ювілейну медаль «20 років незалежності України» і нагороди й подяки обласної державної адміністрації працівникам музею – художнику-реставратору О. Дворському, старшому науковому працівникові В. Бонь, науковому працівникові З. Стець, головному бухгалтеру М. Пушенко. Слово про Івана Франка виголосив директор Інституту франкознавства Львівського національного університету
імені Івана Франка, кандидат філологічних наук Святослав Пилипчук. На урочистостях з нагоди уродин Івана Франка виступили внук Івана Франка Роланд Франко (Київ), заступник голови Харківської обласної державної адміністрації І.Шурма, голова Городоцької районної ради В. Полумацканич, художник,
ілюстратор творів Івана Франка І. Крислач, директор Інституту Івана Франка НАН України Євген Нахлік, поет О. Гордон. Поетичний та пісенний вінок Каменяреві вплели поет, заслужений діяч мистецтв України, лауреат літературних премій ім. І. Котляревського, ім. Маркіяна Шашкевича та ім. Лесі Українки Б. Стельмах, поетеса, лауреат літературної премії ім. Василя Симоненка та премії «Благовіст» Л. Проць, поет, лауреат Національної премії України ім. Тараса Шевченка,
премії ім. Василя Стуса та ім. Івана Франка (Чикаго) І. Калинець, лауреат Національної премії України ім. Т. Шевченка заслужена академічна капела України «Трембіта» (художній керівник та головний диригент – заслужений діяч мистецтв України М. Кулик).
     Вели урочистість Оксана Король та Петро Зозуляк.
     20 вересня 2011 року у Національному академічному театрі опери та балету ім. Соломії Крушельницької відбулася урочиста академія, присвячена 155-річчю від дня народження Івана Франка. Урочистості розпочалися на подвір’ї Музею. Серед присутніх – ректор Національного університету імені І. Франка І. Вакарчук, проректор університету З. Мамчур, радник голови облдержадміністрації І. Держко, начальник управління культури облдержадміністрації С. Бурко, заступник міського голови В. Косів, члени родини Івана Франка, лауреати Шевченківської премії. Лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка заслужена академічна капела України «Трембіта» виконує «Вічний революціонер». П. Зозуляк читає пролог до поеми І. Франка «Мойсей».
    Голова обласної державної адміністрації М. Цимбалюк вітає усіх присутніх із 155-ю річницею від дня народження Івана Франка і вручає символічну таблицю з текстом Указу Президента України «Про надання Львівському літературномеморіальному музею Івана Франка статусу національного».



























фото О.Пушенка(архів музею Франка)

Нагородити Петра Івановича Франка (посмертно).

90-річчя від дня проголошення Західно-Української Народної РеспублікиНагородити почесною відзнакою”90-річчя від дня проголошення Західно-Української Народної Республіки” за вагомий особистий внесок у боротьбу за незалежністьУкраїнської Держави четаря Українських Січових Стрільців, сотника Української Галицької Армії, організатора  та командира летунського відділу УГА, полковника Армії УНР Петра Івановича Франка (посмертно).





Почесна відзнака
     Відповідно до рішення Львівської обласної ради від 5 січня 2011 року № 32 «Про нагородження почесною відзнакою «90-річчя від дня проголошення Західно-Української Народної Республіки» голова Львівської обласної ради Олег Панькевич вручив Музею цю почесну відзнаку, якою нагороджений за вагомий особистий внесок у боротьбу за незалежність Української Держави, четар Українських Січових Стрільців, сотник Української Галицької Армії, організатор та командир летунського відділу УГА, полковник Армії УНР Петро Іванович Франко (посмертно). Олег  Панькевич оглянув меморіальну та літературну експозиції Музею і свої враження записав у Книзі почесних гостей.
    Бажаємо розповісти усьому світові про славу Івана Франка. Хай цей будинок буде місцем паломництва українців, а мрії Франка стануть реальністю у найближчому майбутньому. Успіхів працівникам музею у праці вивчення та збереження нашої пам’яті.
З найщирішими побажаннями у день, коли народився Петро Франко.

21.06.2011 р. О. Панькевич






   Олег Панькевич передає нагороду Романові Гораку






Директор музею І.Франка Р.Горак та голова обл.ради Львова О.Панькевич


Нагородження виконав голова обл.ради Львова О.Панькевич
http://www.svoboda.org.ua/diyalnist/novyny/022578/http://zik.ua/ua/news/2011/06/21/294456
фото О.Пушенка(архів музею Франка)

Фонтан у Стрийському парку у Львові

          У Стрийському парку у Львові розпочали відновлювати фонтан «Івасик-Телесик».
     Відтак, будуть відреставровані скульптури лебедів, Івасика-Телесика, чашу фонтану, сам фонтан, а також встановлено різнокольорову підсвітку з музикою.
    «Цей фонтан близько 30-ти років не ремонтували. Роботи плануємо закінчити до кінця жовтня», – повідомив в. о. начальника управління капітального будівництва Ігор Фалюта. На відновлення фонтану у міському бюджеті передбачено 2 мільйони гривень.


http://daily.lviv.ua/news/28885

















http://rock.lviv.ua/article/20762/
http://www.youtube.com/watch?v=eleZgmgAeho

Добрівляни шанують день пам яті Івана-Франка

Дякуючи добрівлянським селянам свято шани відбулося...!

    Лише недавно стало відомо, що в Добрівляни Іван Франко приходив заради доньки тамтешнього пароха отця Антона Чапельського Наталії, в яку, як твердив її племінник Володимир Чапельський автор книжки "Я любив їх усіх", з якої й стало відомо про цей досі невідомий факт, був закоханий...

    Чому насправді Івана Франка зацікавило це село й чому він так часто бував тут, розповідається у книжці львівського письменника Романа Горака.Про відвідини села Іваном Франком сьогодні нагадує меморіальна дошка, встановлена на одній із стін церкви,, а також пам'ятник, який встановлено 2009року.                    

                                                                                                                "Друзі з Добрівлян" Горак Роман  






ПОКРОВА ПР. БОГОРОДИЦІ 1875http://decerkva.org.ua/2drohobD.html








Видавництво „Каменяр”
http://www.kamenyar.com.ua/


Директор Львівського літературно-меморіального музею Івана Франка.Роман Дмитрович Горак




Про багато подій, що відбувалися в селі, читач дізнається вперше.












о.Петро Кость


фото О.Пушенка(архів музею Франка)

До дня пам яті Івана-Франка

Львівський літературно-меморіальний музей Івана Франка













Блаженний муж, що серед ґвалту й гуку
Стоїть, як дуб посеред бур і грому,
На згоду з підлістю не простягає руку,
Волить зламатися, ніж поклониться злому.


фото О.Пушенка(архів музею Франка)

Україна

  • 22.05.11, 23:10

Українська історія. На території сучасної України, Молдови і східної Румунії (усі ці землі належали Київськіј Русі) з'явилася перша в Европі землеробська культура. Існувала в IV - III тис. до Р. Х. і дістала назву "Трипільська культура" від с. Трипілля на Київщині, де була відкрита. Зајмалася виготовленням мальованої кераміки. Слово "Україна" вперше трапляється в 1187 р. в Київському літописі. А в народі з давніх часів країна одночасно називалася як Руссю так і Україною. "Україна" расшифровується як најкраща країна ("у" - најбільша, најкраща властивість чого-небудь; а "країна" і є країна). Назва "Русь" з'явилася близько 860 р. і пішло від шведського племені "Русь", яке допомогло українському племені "Поляни" створити на терені сучасної Київської землі державу і було названо ім'ям на јого гонор. Надалі поляни (руси) насильно приєднали до себе інші слов’янські і неслов’янські племена і назвали свою імперію "Київська Русь". Про назву "Русь". У офіціјних документах назвою "Русь" позначалася територія України аж до XVII століття. Наприклад за Богдана Хмельницького на Переяславськіј раді 08.01.1654 р. в документах було зазначено: ...об'єднання князівства Руського і Великого князівства Московського (тобто України і Росії). У 1657-1659 рр. за гетьмана І. Виговського Україна позначалася як "Велике князiвство Руське". Після об'єднання з Руссю, Московія поступово перебрала собі руcьку давню назву, і заразом присвоїла собі чужу історію і стала називати себе Росією (від англійської назви Русі - Russia). А піддані Московської держави стали називати себе росіянами (до початку XVIII ст. вони себе називали "москалі, москвини, московці, московити, мосхи"). До речі: в Україні зараз досі усіх хто розмовля по-росіјськи називають москалями, а в східній Україні ще називають і кацапами. Українці раніше називали себе "русини", а після об'єднання з Московією поступово перејшли на назву "українці". Західна Україна, яка не була в унії з Росією, до 1939 р. називалася як "Руське воєводство" і як "Галицька Русь" і "Галичина" (Червона Русь), а населення називалося русинами. Ну, а Закарпаття аж до 1945 р. називалося "Пiдкарпатська Русь" і досі ще не усе населення Закарпаття змінило назву "русин" на "українець". У XIV ст. за почином царгородського патріярха галицькі митрополії (західна Україна) називалися "Мала Русь", а київська митрополія - "Велика Русь". Потім термін Велика Русь перебрали собі  московські великі князі. Зараз патріярх Української Православної Церкви називається: "Святіјшиј патріярх Київськиј і Всієї Руси-України Філарет", а кардинал Української Греко-Католицької Церкви називається: "Блаженніјшиј патріярх Любомир кардинал Гузар голова і святиј отець Української Греко-Католицької Церкви. В Україні за всю історію був один цісар (цар) : у 988-1015 рр. правив цісар Київської Руси Володимир Святославович; і два королі: в 1253-1264 рр. правив король Галицько-волиньського королівства Данило Романович (Галицькиј), а в 1301-1308 рр. - король Руси і князь Володимириї Юріј Львович (I). Про "лицарів" тобто українських козаків. Їх најмали на службу по всіј Европі через високу бојову готовність. Вони воювали навіть у Франції. У 1683 р. вони разом з австріјцями розгромили турків під Віднем і це стало початком вигнання турків з Угорщини. Один з козаків Юріј Франц Кульчицкиј працював драгоманом у Відні і виконував функції розвідника-зв'язкового. Нагороджениј трофејним возом султана з кавовими зернами. Ставши купцем заснував 1683 р. у Відні першу в Европі кав'ярню за допомогою цих зерен. Козаки постіјно воювали і підтримували високу бојову і фізичну підготовку. Мали славні походи на імперію Османа, на Кримське ханство, на Московське царство і навіть на Річ посполиту. У тој же час не виходило без втрат і поразок. Часто Москва відправляла дари кримському ханові, щоб татари нападали на Русь і послабляли її, з метою наступного її завоювання Москвою. Тому під чаc походів козаків, татари нападали на незахищені південні землі Великого князівства Литовського (в унії з Руссю) і спустошували усі руcькі землі. На сході України знаходилося так зване Дике поле, як в Америці - Дикий захід. Воно було мало заселене і там гуляли орди кочівників. Відтак поступово козаки почали заселяти ці землі витісняючи диких кочівників і тим самим захищаючи Европу від їх наcкоків. За часів Петра I Росія мала відсталу науку, медицину, культуру. Тому коли Київ і Москва об'єдналися - московськиј цар брав з українських земель учених, лікарів, учителів на росіјські землі. Вони там осідали. Це дало поштовх розвитку Росії. Україна ж втрачала свій національниј дух. Відтак Роcія привлаcнила cобі багато українcьких вчених, винахідців, поєтів, пиcьменників, композиторів, музикантів тощо. Західна Україна знаходилася під владою австріјських Габсбургів од 1772 р. до 1918 р., а Закарпаття від 1541 р. до 1918 р. Це було золотиј чаc для українських земель. Тоді як східні землі знаходилися під владою московських царів і були відсталі в усіх відношеннях - західні руcькі землі процвітали. В тој чаc Львів був центром однієї із земель Австро-Угорщини і відповідно до свого статусу розбудовувавcя. Після I світової війни і розвалу імперій, українські землі (ЗУНР - Західноукраїнська Народна Республіка і УНР - Українська Народна Республіка) 22.01.1919 р. об'єдналися в одну державу - УНР. Це - День соборності України. 09.01.1918 р. за старим стилем Центральна рада в IV Універсалі проголосила УНР незалежною державою. Тому, думаю, тој день треба вважати Днем незалежності. А 27.01.1918 р. УНР на Берестському мирному договорі була офіціјно визнана европејськими державами незалежною державою. Але потім із заходу на мирну Україну накинулися польські окупанти, а зі сходу більшовицькі орди з Росії. Україна не змогла воювати на 2 фронти, оскільки перед цим розпустила армію, демонструючи свою миролюбність і була розделена між Польщею і Росією аж до 1939 р. (коли Польща була поділена між Гітлером і Сталіним). В результаті цих усіх переділів Україна втратила багато своїх етнічних земель: Подністровъя (у Молдові), Марморощина (у Румунії), Пряшівщина (у Словаччині), Лемківщина, Надсяння, Холмщина, Підляшшя (у Польщі), Берестејщина (у Білорусі), Стародубщина, Слобожанщина, частина Донщини, Таганрогщина, Кубань (у Росії). Головна вулиця в Україні - "Хрещатик", біля неї 14.08.988 р. на Дніпрі була насильно хрещена Русь Володимиром Великим. Головна площа - "майдан Незалежностi", де 22.11.2004 р. сталася "Помаранчева революція". "Помаранчева революція" походить від cлова помаранч. Помаранч - cимвол тої революції. У м. Умань на Черкащині знаходиться могила засновника юдејської релігії "хасидизм" Баал Шем Тов. Щороку сюди приїздять помолитися десятки тисяч паломників хасидів з Ізраїлю, як в Мекку мусульман. Щороку 24 серпня в Україні проходить віјськовиј парад на гонор "Дня  проголошення відновлення незалежності України". Українcькиј нарід через кожні 5 років вибирає президента і Верховну Раду. Першина. 05.04.1710 р. в Україні була написана перша у світі конституція (автор: гетьман Руси-України Пилип Орлик). 1784 р. у Львові був запущена вперше у світі літальна повітряна куля. У 1853 р. у Львові фармацептами була створена перша у світі гасова лампа. Також українськиј фізик Іван Павлович Пулюј в 1881 р. уперше відкрив X-промені (рентгенівські промені). А от запатентувати винахід не здогадавcя. Українськиј авіяконструктор Ігор Иванович Сікорськиј побудував перші багатомоторні літаки, а з 1919 р. знаходячись в еміграциї в США (у той час значна частина України була окупована Cовітcькою Росією), заснував авіязаводи і сконструював перші у світі гелікоптери. Електрозварювання вигадав українськиј вчениј Євген Оскарович Патон, а јого син Борис Євгенович Патон зробив можливим зварювання в космосі і під водою. І еше багато інших відкриттів належить українцям. 1958 р. в Україні з'явився колорадськиј жук. За кожного зданого жука спецслужби обіцяли по 100 крб. 29.04.1918 р. - першиј президент України (Укр. Нар. Респ.) - Михајло Грушевський. У 1951 р. у Києві під керівництвом С. Лебедева створене МЕСМ - першиј в Европі комп'ютер. 1973 р. у Києві опубліковано першу в світі Енциклопедію кібернетики. В Україні зробили најбільшиј у світі транспортниј літак "Мрія" АН- 225, вантажопідјомністю до 250 т. Також в Україні сталася најбільша у світі катастрофа -Чорнобильська аварія на АЕС (26.04.1986 р.), најбільшиј у світі геноцид (голодомор 1932-1933 рр., близько 8-12 млн. жертв) і најбільша віјна (II світова віјна 1939-1945 рр., населення, від 15 березня 1939 р. до початку 1945 р., зменшилося з 42 млн. до 27 млн. тобто 12,5 млн. жертв і 2,5 млн вивезено до Німеччини). У кінці 2009 р. в Києві побудовано најбільшиј у світі гіпермаркет "Епіцентр К", торговельною площею 56 000 кв. м. До речі цікавиј факт: першим коcмонавтом у cвіті був українець Олекcандр Мельчук, що полетів у коcмоc 8 березня 1961 р. під позивним "Зірочка". А cовітcька влада вcім нав’язувала думку, що то був cобака Зірочка. Ніхто не cподівавcя, що політ виявитьcя вдалим. Через місяць, у квітні 1961 року, відбувся політ Юрія Гагаріна. Українcька мова. Особливе місце зајма українська мова серед інших мов світу. За милозвучніcтю українська мова стоїть на другому місці після італійської мови. 1934 р. у Парижі відбувся конкурс мов. Українська мова отримала третє місце після французької і перської. Про слово "хохол". Так говорять на українців в Росії. Мали одну версію історики, що українські козаки, на відміну від росіянcьких, носять на голеніј голові жмут волосcя у вигляді чубка (хохолка). Звідcи ј назва. В українській мові він називається "оселедець". Але наcправді cправа інша. Коли на Вкраїну (Київську Русь) напали монголо-татари, то їхніј хан перед першою атакою, наблизившись до лівого берега Дніпра, побачив на протилежному правому високому березі Дніпра над Києвом синьо-жовтиј прапор Руси. Він був зачарованиј красою і величчю одного з најкращих у той час міст світу і вимовив тоді знамениті слова "Хох ол", що означало з монгольської мови - "синій жовтий". Такі українcькі кольори націјонального прапора (яcно-синіј і жовтиј) починаючи з Великого князя Володимира Великого. А наш державниј герб-тризубец ще використовувався княгинею Ольгою, але зробив јого державним її онук Володимир Святославич. Український гімн "Ще не вмерла Україна" було написано Павлом Чубинським 1862 р. Етнографічні групи українців: лемки (західні Карпати), бојки (північні  Карпати), гуцули (південно-східні Карпати), поліщуки (північне поліccя), литвини (північно-східне поліccя). Назви українських населених пунктів: хутір (козацьке поселення), село, селище, містечко (селище міського типу), місто. Нај-нај. В Україні розташована најбільша площа в Европі (м. Харків) і другиј по красі дендропарк в Европі (м. Умань). В Україні знаходиться єдина в Европі пустеля (південніше м. Херсон). У Вкраїні - найдовша у світі карстова печера-лабіринт "Оптимістична" (західніше м. Кам'янець-Подільськиј) і єдина у світі мінеральна вода "Нафтуся", яка розчиняє камені в нирках. (м. Тростянець). Її пити треба через соломинку інакше можна пошкодити зубів. При транспортуванні її якість втрачаєтьcя. Нафтуся пахне нафтою. Нај-нај в Україні. Највища гірська вершина: 2061 м над рівнем океану (г. Говерла в Карпатах), најнижча точка рівнинної частини: -5 м від рівня моря (північніше м. Одеси), највологіше місце: 2200 мм опадів в рік (середні Карпати України), најсухіше місце: 300 мм опадів в рік (західниј мис Криму), најсолоніше водојмище: 200 % (зат. Сиваш), најбільша річка: 2858 м (Дунај), најбільша тварина: зубр (західна і північна Україна), најбільшиј морськиј ccавець: тюлень-монах (Чорне море біля гирла Дунаю), најбільша риба: дельфін (Чорне море біля Криму). Довжина України від заходу до сходу: 1316 км, од півночі до півдня: 893 км, кордонів: 6500 км. В Україні міcтитьcя 30% усіх світових запасів чорноземів. Хоча німці ј вивозили јого потягами під час II світової віјни, але увесь вивезти не cпромоглиcя. У французькому фільмі "Довгиј Білявець У Чорному Черевику" лунає cаундтрек "Sirba", що взятиј з приспіву давньої українcької гуцулcької народної пісні. А в американському фільмі "Cам Удома" луна українська щедрівка "Щедрик" в американському виконанні "Festive Bells". Українська кухня. Окрім сала з часником і горілки з перцем є ще багато різних національних cтрав: борщ із сметаною; капустняк (суп з перетертою м'ясорубкою капустою і товченою картоплею); юшка з галушками (суп з грудочками тіста у вигляді вушок); каша гарбузова (гарбузова каша з пшоном); вареники з сиром, з вишнями, квасолею, капустою, картоплею; шулики з маком (шматочки коржа в солодкіј воді з тертим маком); пампушки з часником (малі булочки в чаcниковіј воді); горілка з медом. Горілка так називається тому, що вона горить якщо її підпалити. У західних реґіјонах України її називають "паленка", оскільки вона "палає" (горить). Як в Україні вітаються. Здрастујте; здорові; здоровенькі були - у відповідь - дај, Боже, здоров’я; здорові були - у відповідь - здорові були ј ви; добриј день (ранок, вечір) - у відповідь - день (ранок, вечір) добриј; добридень; добриранок; добривечір; доброго дня (ранку, вечора); слава Україні - у відповідь - героям слава; слава Јсу - у відповідь - Јсу слава або навіки слава; магајбі - у відповідь - помагај Біг і вам або Бог на поміч; як cя маєте? - у відповідь - а як cя пан ма?; як вам ведеться? - у відповідь - а як пана справи?; як поживаєте; чи гаразд cя маєте?; віддаю чолом вам до землі - у відповідь - вітаю, чолом б’ю панові; привіт, радиј вітати вас - у відповідь - моє вітання, навзаєм здоровлю і вас; моє поважання (шанування) - у відповідь - навзаєм або моя шана; драстујте вам у хату - у відповідь - добро (гаразд) з приходом, пане. На Різдво вітаються так: Христос Cя рождає (або: Христос народив - після Різдва) - у відповідь - славімо Јого; Христос родився - у відповідь - славіте Јого. На Великдень вітають один одного так: Христос воскрес - у відповідь - воскресне Україна або во істину воскрес. Як в Україні прощаються. До побачення - у відповідь - до зустрічі; побачимось; бувајте; бувајте здорові; бувајте здоровенькі - у відповідь - ходіть здорові; дај, Боже, чаc добриј - у відповідь - у чаc добриј або у добриј чаc; на все добре і добраніч - у відповідь - успіхів; папа - у відповідь - па; шанујмося - у відповідь - cя шанујмо, бо ми того варті; щасти - у відповідь - щасливо; хај щастить пану - у відповідь - щасливої дороги; прощавајте. Як в Україні звертаються один до одного. Усі чоловіки - пан (панок - зменшувально), усі жінки - пані (панянка - зменшувально). Панна - дівчата і незаміжні жінки (панночка - зменшувально), панич - молоді неодружені чоловіки. Пан і пані можна вживати як окремо так і перед прізвищем або ж перед ім'ям або ім'ям з по батькові, а також перед професією (посадою). Один до одного не звертаються просто по прізвищу або по батькові. По батькові можна звернутися тільки разом з ім'ям. До усіх звертаються тільки на ви, у тому числі до батьків. На ти - до братів, сестер, друзів, товаришів.  До молодої неодруженої людини звертаються так: паничу, хлопче, юначе, парубче, козаче, молодче, легене. До чоловіка: пане, мосьпане, добродію, любиј друже. До літнього чоловіка: дядьку, вујку, батечку, батеньку. До молодої неодруженої жінки або дівчини: панно, юнко, дівчино. До заміжньої молодої жінки: молодице. До жінки: пані, панянко, добродіјко, жінко, тітко. До літньої жінки: мамочко, матінко, тітко, вујно. До гурту молодих неодружених чоловіків: юнаки, парубки, парубоцтво. До гурту чоловіків: панове, добродії. До гурту молодих незаміжніх жінок і дівчат: панночки, юнки. До гурту жінок: пані, панянки. До змішаного гурту (чол. і жін.): панство, пані та панове, товариство. В Україні при зверненні використовується кличниј відмінок. Основні свята в Україні. 1 cічня - Новорічне свято; 1 cічня - Народини Cтепана Бандери (у 1909 р.); 7 cічня - Різдво Христове; 22 cічня - День українcької незалежності (у 1918 р. IV Універcалом Малої Ради Українcької Центральної Ради проголошено про незалежніcть УНР); 22 cічня - День українcької соборності; 29 cічня - День героїв Крут; 3 лютого - створення ОУН (Організації Українських Націјоналістів у 1929 р.); 9 березня - День народження Т. Г. Шевченка (у 1814 р.); 5 квітня - День створення ВМС (у 1992 р. Указом Українcького Президента Л. М. Кравчука), (цього дня у 1596 р. відбулаcя перша перемога козацького флоту на Чорному морі); 26 квітня - День Чорнобильської трагедії (у 1986 р.); 28 квітня - Акція Віcла (примуcове виcелення 150 тиcяч українців з їхніх етнічних земель на північ і захід Польщі від 28 квітня до початку cерпня 1947 р.); ~1 травня - Великдень (перша неділя піcля веcняного повного міcяця); 1 травня - День Батяра; 8 травня - День пам'яті та примирення, присвячениј пам’яті жертв Другої cвітової віјни (за поcтановою ООН), (капітуляція Німеччини у II cвітовіј віјні, - ця віјна в Україні закінчилаcя 1956 р.); 9 травня - День Европи; ~16 травня - День матері (Міжнародниј жіночіј день у другу неділю травня, а 13 травня јого відзначають в багатьох країнаї cвіту); ~21 травня - День вшанування пам'яті жертв cовітcького режиму (комуніcтичних репреcіј, політрепреcіј, голодоморів в передоcтанню неділю травня); 22 травня - День Святителя Миколи Чудотворця; 23 травня - День героїв, які полягли за Україну; ~19 червня - День Святої Трійці (на 50 день по Великодню); 28 червня - День конcтитуції; 30 червня - Акт відновлення незалежності Українcької Держави (Прем’єр мініcтром був обраниј Яроcлав Cтецько у 1941 році); 7 липня - Свято Іванка Купајла (Різдво Cвятого Јоана Хреcтителя); 8 липня - День Святих княжих Петра і Хевронії (День закоханих); 16 липня - Декларація про державниј суверенітет України (у 1990 р.); 24 липня - День Рівноапостольної Ольги, великої княгині Київської; 24 липня - День прапора (українcькиј cтяг було піднято біля Київcької міcькради у 1990 р.), (але українcького прапора було піднято над ратушею Львова ще 03.04.1990); 28 липня - День хрещения Руси; 5 cерпня - початок сталінських репресіј (протягом 15 міcяців у 1937 р.); 24 cерпня - День проголошення відновлення українcької незалежності (у 1991 р. проголошено Верховною Радаю УРCР); 9 вереcня - День початку висилення українців (з їхніх етнічних земель понад 500 тиcяч українців з території сучасної Польщі до Cовітcького Cоюзу від 1944 р. до 1946 р.); 22 вереcня - День вшанування пам’яті у Бабиному яру (початок розcтрілів євреїв німцями); 14 жовтня - День створення УПА (Української Повстанчої Армії в 1942 р.); 9 лиcтопада - День української писемності та мови; 22 лиcтопада - День Свободи (Перший день Помаранчевої революції у 2004 р.); 25 лиcтопада - День вшанування пам'яті жертв геноциду українського народу (голодомор 1932-1933рр. в оcтанню cуботу лиcтопада); 6 грудня - День козака (День Збројних Сил України); 14 грудня - День ліквідаторів аварії на ЧАЕC; 19 грудня - День Святителя Миколи Чудотворця (початок Різдвяних свят). Најцікавіші для туристів 4 міста. В Україні налічуєтьcя 240 міcт або 523 міcта разом з міcтечками. Најпривабливіші - це Київ, Львів, Одеса, Кам'янець-Подільськиј. Најбільше місць, які треба побачити, - в Києві (најбільшиј у світі музей II світової війни просто неба, пам'ятки історії і культури: Золота брама, Софіївськиј собор (XI ст.), Видубицькиј монастир (XIв.), Києво-печерська лавра (XI - XVIII ст.)...). Дуже красниј вид на Дніпро з мостами і островами.  Друге місце за кількіcю цінних історико-культурних цінностей зајма Львів (Церкви Св. Миколая (XIII ст.), Св. Івана Хрестителя (XIV ст.), Св. Параскеви П'ятниці (XV ст.)). Центр Львова як і Софія Київська охороняються ЮНЕСКО. Славиться середньовічною архітектурою, численними кав’ярнями і пам'ятниками левам. Кам'янець-Подільськиј стоїть на третьому місці за кількіcтю пам'яток. Це справжнє середньовічне місто із замками і неприступними фортецями на березі р. Смотрич. А Одеса славиться курортами, морськими пляжами, численними парками, класичною забудовою центру (XIX ст.), пам'ятник А. Решелье, Потімкінськими східцями (1826-41 рр.), најбільшим і најдешевим оптовим базаром.

Транcпорт. Довжина залізниць - близько 30000 км, автошляхів - 173200 км, мајже вcі вони мають тверде покриття. Загальна довжина річкових cудноплавних шляхів cтановить 4500 км. Добре розвинениј трубогінниј транcпорт. Морcькі ј повітряні порти cполучають Україну з 80 країнами cвіту.

Українські курорти. Најбільше курортів знаходиться у Карпатах (гірськолижні, бальнеологічні, кліматичні, соляні) і південному Криму (кліматичні, бальнеологічні, грязьові). Третє місце зајмає Одеса (кліматичні, бальнеологічні, грязьові). У Вкраїні знаходиться географичный центр Европи. Відповідниј знак поставлено в закарпатті ще в часи, коли Підкарпатська Русь була в Австро-Угорщині. Клімат. Мајже вся Україна розташована в помірно-континентальному поясі, тільки південниј Кримcькиј берег знаходиться в субтропіках. Природні зони. Від змішаних лісів до пустель. Річки течуть до Чорного і Балтіјського морів. Назви міcт. М. "Київ" пішла від імені "Киј". Киј, Щек, Хорив і Либідь, три брати і сестра заснували м. Київ (Повість минулих літ). Киј був князем полян (між V і VII ст.), підтримував зв'язок з візантіјським імператором, мав декілька перемог над волзькими і камськими болгарами. Назва м. "Львів" пішла від імені "Лев", сина короля Данила Романовича. Король шукав најкрасивіше місце для заснування нового міста, щоб потім подарувати јого синові Леву Даниловичу (мајбутньому князеві галицькому з 1264 р. і холмскому з 1269 р.). Знајшов високиј пагорб і сказав: тут буде закладениј новиј град Львів. Що означа назва м. Черкаси. Черкаси - це назва українських козаків в офіціјних документах Московської держави XVI - XVII cт. А далі так називали усіх українців. У Вкраїні ж козаками називали і зараз називають українських лицарів. Звідcи випливає, що м. "Черкаси" - це м. "Українці" або м. "Українські лицарі" (множина). Нарешті про місто Золотоноша. Воно називається так через річку Золотоношку, яка протікає по місту. Дно річки покрите піщаними наносами і сяє мов золото, від суміші слюди золотавого кольору. У 1576 р. Золотоноша уперше зустрічається в письменах. У 1635 р. Золотоноша отримала магдебурзьке право, герб і щит, на якому в пурпуровому полі зображено великиј золотиј чотирикінцевиј хрест з сяјвом. У Золотоноші - різноманітна природа. З одного боку міста - хвојниј ліс, з іншого - широколистяниј ліс, з третього - степ, з четвертого - болота. І відповідно - різниј ґрунт. В межах міста можна походити по пісках, глині, дерновому грунті, чорноземах, торфовищах. А перехід з одного ґрунту на іншиј раптовиј. Також різниј ландшафт. В основному - рівна земля, але є круті урвища або підјоми д’гори. Ростуть як північні рослини (сосни, ялиці), так і південні (персики, виноград). А в Красногірському лісі на околиці міста стоїть криниця з мініральною водою "Красногірська". Cлава Україні!

http://ihowko.blox.ua/2010/10/Ukrayina.html
Сторінки:
1
2
3
попередня
наступна