ВЕЧІР УДВОХ

Спливає день моїх тривог...
Та вечір видався на диво.
Вечеря з свічкою на двох,
Як діамант,вважай,красивий!
Не казка це і не кіно,
Не просто з хмарами літаю.
А ми бурштинне п"єм вино.
Й посвяту віршем я читаю.
Лишень очима натякни,
Усим єством спішу до тебе.
В коханні душу відчини
Чарівним ангелом із неба.
Зізнаюсь,серденько,повір,
Я ще не був таким щасливим.
В твоїм цілунку стихнув вірш,
Такім солодкім і цнотливім.
Хай не не додасть сердечних мук
За те,що трапилось завчасно:
За келих той,що випав з рук
І свічку ту,що вже погасла!