Життя простих смертних

Жінки на пенсії, то страшна річ.

От моя тьощя -- геніальний архітектор кастрюль... Рівновага її конструкцій викликає захоплення і богобоязний острах щось взяти -- чорта два поскладаєш так як було. Вона вмить скаже, який одяг і де має висіти, щоб досягнути ідеальної збалансованості, бла-бла-бла.

Бідна жінка мусить постійно воювати з усіма домашніми, оскільки ніхто не вшарює як насправді важливо не забувати порядок виставлення банок, підбору прищепок та функції архіваріуса упаковок з-під техніки. Колись ці невдячні втомляться чинити спротив та визнають, що їм насправді так комфортніше.

Зрештою, єдині ж, кому прощаєтья інакодумство -- це внук та котик. Якось двуногий поїв з миски хвостатого, після чого їх урівняли в правах і трохи посварили між собою.

Хоч я сам і не їв з його миски, проте іноді рижий дає згати поглядом, що нам пора закінчувати ремонт вдома та вибиратись з його квартири.