Профіль

Діаночка_

Діаночка_

Україна, Київ

Рейтинг в розділі:

Останні статті

Небо - это место, где стоит жить

  • 04.02.11, 13:04
…Небо - это место, где стоит жить, насвистывать, петь и умирать. Это место, предназначенное для того, чтобы людям было откуда смотреть с высоты на всех других. Оно всегда свежо, бодро, ясно и холодно, потому что, когда туча затягивает небо или заполняет то место, где должно быть небо, небо исчезает. Небо - это место, где воздух - лед, и ты им дышишь и живешь им, и ты жалеешь, что не можешь парить, мечтать, носиться и играть все дни своей жизни. Небо существует для всех, но лишь некоторые находят его. Все - цвет; все - жара и холод; все - кислород, листва леса, сладкий воздух, соленый воздух и свежий хрустальный воздух, которым никто еще не дышал. Небо быстро гудит вокруг тебя, завывая и шипя над твоей головой, оно забивается в глаза и прихватывает уши холодом, ярким и резким. Его можно пить, жевать и глотать. Можно продрать пальцы сквозь поток неба и жесткий ветер. Внутри тебя, над твоей головой и под ногами сама твоя жизнь. Ты кричишь песню, а небо уносит ее, закручивая и взвихривая в тяжелом жидком воздухе. Можно взобраться на самую вершину неба и выпрыгнуть, широко раскинув руки и ухватив воздух зубами. Ночью оно держит звезды так же сильно, как днем держит бронзовое солнце. Ты громко хохочешь от радости, и порыв ветра уже тут, чтобы унести твой смех за тысячу миль…”

___________________________***************

  • 02.02.11, 14:03

…Смотри, как просыпается Море! Оно музыкой прибоя бросает пригоршни звезд на влажный песок, и так рождается пробуждение рассвета. Звезды, взошедшие из морских глубин космического океана бесконечности, дарят утро любви тем, ктоспособен услышать и почувствовать  сквозь Безмолвие…

 

  

 …Однажды на Земле родится новый День, и зажгутся тысячи свечей в звездной дали, приветствуя и празднуя вместе с Землей это второе рождение. Это возрождение из страшных пепелищ Земных костров. Звезды помогут Земле в этом новом рождении, помогут выжить Вселенной и утвердить жизнь навечно. А сейчас далеко-далеко начинает розоветь утро новой жизни, потому что только после рассвета наступает зарево дня… (с)

*эмоция*

  • 31.01.11, 13:25

Я пережила многое - пережила одиночество, потери, пустоту, долгие зимние вечера, прошла всепоглощающую страсть. И теперь я наполнена - наполнена любовью к себе, наполнена любовью к миру, к жизни.

   Жизнь становится действительно волшебной, многие не понимают, что надо избавляться от всего ненужного, от ненужных вещей, ненужных людей, в первую очередь от тех, кто причиняет боль, нужно "закрывать скучную книгу, уходить с плохого кино", нужно делать только то, что тебе хочется в данную минуту, не слушать никого, только себя!

   А пока мы будем держать в нашей жизни весь этот хлам - ничего хорошего не будет, все будет повторяться по кругу, каждый сам кузнец своего счастья, никто не виноват в наших слезах, кроме нас, просто надо уметь расставлять приоритеты,отделять главное от второстепенного, лучше перетерпеть и жить счастливо, чем мучиться годами!

Просте щастя

  • 25.01.11, 12:09
Щастя не купиш у магазині ...

Не ввійдеш у великі, красиві двері, над якими вивіска «Щастя». Не пройдеш між рядів, вибираючи своє.

«- Яке щастя Ви б хотіли? Зверніть увагу на ось це, із зеленою галявиною і красивим видом на гори. На нього зараз якраз знижка! Ні? Тоді подивіться на третю поличку, його залишилося зовсім мало, але Вам як раз вистачить. Так, саме це обручка і фата. І це теж ні? Ну що ж ... Може, глянемо на варіанти дорожче? Наприклад, як Вам подобається он той величезний успіх? Повірте, він коштує цих грошей!Ну, якщо ні ... то дивіться самі, тут безліч варіантів! .. »

Ні, так не буває. І не може бути. Не можна купити те, що постійно змінюється, що непостійне.Щастя - не сувенір на полиці. Це скоріше складна хімічна формула, компоненти якої постійно змінюються, а результат залишається колишній. Іви щодня починаєте і закінчуєте в пошуках ... в пошуках все нових інових складових для цієї непростої, але найважливішою формули у вашомужитті.

 

Твой счастливый День!

  • 24.01.11, 20:50

Бывает такой день, когда всё получается. Счастливый день….

Вот так захотел, запланировал, дела, отдых. Но не запланировал счастье на сегодня, а оно и не нужно, кто планирует счастье?! И вот оно утро, и просыпаться не хочется, и завтракать, а ехать куда-то…нет…

А ты проснись и вспомни, и скажи себе – сегодня счастливый день! Сегодня мой счастливый день! Я так хочу! И так будет! Почему? Потому что эта заметка именно для тебя – Сегодня ТВОЙ счастливый день!

С добрым Утром!!!  

И что теперь, с тобой? Оглянись, ведь птицы поют на улице, уже совсем по-другому - счастливо. И небо серое и дождь моросит уже радостно! Ведь после Радуга!

И вкус кофе уже не такой горький, и холодный душ уже такой теплый, и радостные глаза любимой уже такие близкие, и никуда не опаздываешь, и всё вовремя, и без пробое и без тянучек и если были то только к лучшему.

Ещё раз обдумав планы, дополнив их самой малостью – своей улыбкой и радостью! Сегодня ты всё успеешь, сегодня ты будешь счастлив! Сегодня твой день – сегодня твоя Удача!

  

Недосказанні слова...

  • 17.01.11, 11:23
Недосказанні слова
У душі застряли комом...
Повернутися назад
Не дозволить клята гордість...

Притаїлись почуття..
В серці тісно їм сьогодні...
Я тебе в своїй любові
Хочу щиро так зігріти...

А натомість...а натомість
Лиш підкину в душу снігу....
І відразу я розкаюсь,
Та тобі сказать не смію....

Недосказанна любов --
Без початку...та з фіналом...
Нерозтанувші почуття
Залишилися в мовчанні.....

Кілька днів казки...

  • 14.01.11, 10:26

Так,це була справді казка...Ти з'явився так тихо і несподівано...Ні!Ти з'явився так яскраво і шикарно..!Я топилась в твоїх ніжних обіймах,ти був схожий на принца із "Попелюшки",особливо коли так благородно,нахилившись,цілував мою руку...І я повірила...що казки існують...Я занурювала обличчя в твоє плече,закривала очі і ...летіла...А ти,в цей час,вдихав аромат мого волосся,називаючи його магічним...Пробило 12 і я втекла...Сказала кілька слів про те,що не зможу так жити,що до кінця нашої історії залишились лічені дні,тож краще закінчити все,поки воно ще не почалось...Ти пішов...Кожну хвилину я згадувала той останній наш танець...Пам'ятаєш,як тремтіла тоді душа?Як швидко билось серце...Згадувала і малювала в уяві ще один вечір,який справді мав бути останнім офіційно (далі білети в різні кінці...).І мрії стали реальністю...Ти з'явився звідкись,знайшов мене,хоч жодних координатів моїх в тебе не було,посміхнувся...і я зрозуміла,що всі мої слова,про те,що варто все закінчити,безглузді, і що більше всього на світі я хочу знову опинитись в твоїх обіймах...Казка продовжилась...Та лише на той останній вечір...А далі - все,як було заплановано...Білети в різні кінці...   Цілу дорогу додому я згадувала всі миті,проведені з тобою,всі твої усмішки і такі вишукані компліменти...Майже доба в поїзді пролетіла наче одна хвилина....

 І лише потім до мене прийшла думка,що ти навіть не прийшов попрощатись,що тобі було начхати,як я дотягну важкі сумки до вокзалу,що я проїхала цілий день в жаркому поїзді,а телефон мій мовчав (хоча на той час я вже дала тобі свій номер мобільного)...

Рідні стіни мали б лікувати,а натомість ставало ще гірше...Я не могла слухати музику,під яку ми танцювали,не могла згадувати тебе,було невимовно боляче...Не хотілось нічого робити...А найсильніше почуття,яке мене переповнювало,це був страх...страх одинокості...Коли я їхала туди,я привикла до того,що в моєму житті немає місця для представників сильної половини людства,мені було добре жити в своєму царстві і нікого туди не пускати...Я стала сильна і недоступна...А тепер...Ти зробив мене слабкою...Мені захотілось летіти в космос від твоєї ніжності,відчувати захист в твоїх міцних обіймах,захотілось здатись без бою...І я здалась...Та чим більше часу проходить,тим більше я розумію,що це була хвилинна слабкість,закоханість,гра,але не любов...Ти мовчиш,і я теж...Так краще...Знаєш,я вже змирилась з цією думкою...Я вже не хочу,щоб ти з'являвся і знову створював казку на кілька днів...Будь ласка,загубись в нетрях астралу,стань нічною прохолодою і ніколи більше не з'являйся в моєму житті...

Щастя

  • 12.01.11, 14:51

Щастя стукає в моє вікно, я тихенько посміхнусь до нього. 

І так само тепло вдягнусь піду за ним, по холодним вулицям міста.

До тебе, туди де тепло, де ти чекаєш мене давно. 

Ми зачинимо вікна і двері, і будемо вдвох додавати до кави цукор щасливої доби.

І просто дивитись в очі, чарівні рідні очі.

Ми разом будемо робити, те що хотілося давно, те про що кожен з нас думає засинаючи окремо в своєму ліжку.

 Ми разом будемо гріти руки нашому щастю.

Будемо гуляти по зірковому шляху наших мрій.

І розділимо останню краплю кави на двох.

Засинаючи на твоєму плечі, щастя тихенько піде, залишивши лиш на спогад краплини дощу за вікном.

Ми довго будемо шукати його, загорнуті у свої думки, та згадувати де поклали від нього ключі.

Ми станемо знову ходити по паралельним вулицям, зійдемось на зупинці що зветься кохання, та щастя не приходить в холодний дім. 

Ми будемо обирати різні шляхи шукаючи його, різні долі, перешкоди та мрії .

Щастя постукає у моє вікно, холодним вечором в листопаді.

Я вдягнусь тепло та піду за ним, до тебе.

Ми разом постукаємо в твої двері. 

Але від них уже не буде ключа. Від них вже не знайдеться слів. 

А все тому, що колись шукаючи своє щастя, ми загубили від себе ключі.

Ми загубили себе серед інших.

Та в єдиний день,єдину годину…

Коли в двері постукає щастя разом зі мною.

Ключів не буде ні в тебе, ні в мене…

Не губи їх, залиш біля серця та не роби дублікат.

Просто чекай на мене.Я з твоїм щастям вже поряд… десь там на одній з холодних вулиць листопаду. 

Сторінки:
1
2
3
попередня
наступна