Побачене по телевізору і те ж саме знайшла в ютубі
1) у новинах 14 вересня показували, що на Бесарабському ринку відбулось відкриття Міжнародного форуму "YES" (https://www.youtube.com/watch?v=zLTkI8Js4cE ).
Сам сюжет мене якось не здувував, хоча таке не проводять на ринках.
Коли дивилась новину, то несподівано зрозуміла, що ніколи не була на самому ринку. Навколо Бесарабського ринку ходила не один раз, а всередину не заходила.
Сам ринок бачила в кулінарній передачі і чомусь важала, що я там була і знаю його.
Наступну екскурсію запланую на Бесарабський ринок.))
2) https://www.youtube.com/watch?v=2-ER_yHvLfo&vl=uk
Японія – країна сакури і трудоголіків. Світ навиворіт - 1 серія, 9 сезон
https://www.youtube.com/watch?v=cHOzL8xAV6g
Япония - смертоносная рыба фугу и город роботов. Мир наизнанку - 2 серия, 9 сезон
Вчора подивалась дві серії про Японію. Є про що подумати. Які ж ми все ж такі різні. Жити в Японії щось не дуже хочеться. Місто одиноких людей, яким немає з ким поговорити. Вони працюють цілими днями. Працюють 10-12годин. Поспати можуть тільки на робочому місці. Я гадала, що вони трудоголіки, а виявляється, що вони вимушені бути на роботі, щоб виконати великий об'єм роботи. По міркам нашої країни, японці заробляють багато(в середньому 3000$), але для життя в Японії це зовсім небагато.
Запам'ятався сюжет у 2-гій серії про популярну книгу для малечі. Книга про Какашку навчає дітей рахувати і писати.(2 серія дивитись з 31-ї хвилини)
Ще здивував сюжет про труси з автоматів, які вже носили. (2 серія дивитись з 42хв.30с)
Техніка, роботи це добре, але і поговорити з кимось потрібно. Чомусь згадався фільм, де всі сидять вдома, а по місту ходять роботи.