Померла Настінька моя в расцвєтє лєт і красотиІ я до неї на могилку ношу канхвети і цвіти.Вона лежить в сирій землі самотня й дуже мовчазна,Та є надія, ставши зомбі, до мене вернеться вона...Недавно ще була жива - аж раптом стала мертвяком В наряднім пляттячку вона тепер лежить собі нічком.Її глитають хробаки, а дім її тепер трунаТа є надія, ставши зомбі, до мене вернеться вона