Я ідійот, і ето знаю точно,На 100 відсотків в етом убіждьон.Мой мозг рождає роздуми порочні,В которих Всесвіт схожий на бідон.

Эти домики пудрой посыпаны, Как из пряников, как из конфет. Карамель с шоколадом натыканы. Я люблю тебя, ты меня нет. (с)Какаятоженсчіна Я люблю тібя, ти міня нєт,Хоч утикав тебе шоколадом,Насував всюди різних конхвєт,І обмазав твій бюст мармєладом... Пудрой сахарной я обтрусивТвоє тіло вєсьма сексуальне,Але ж скікі тебе не просивТи мені отказала бєзжально.

Я так скучаю по тебе, хочу я слышать голос твой. Хочу дотронуться к щеке, парфюм вдыхая дорогой. (c) какойтагєній Парфум бухая дорогой, я дуже по тобі скучаю,І сраку чухая рукой, про тебе я не забуваю.Я хочу чути голос твій, і за щоку тебе помацать,І мілійон гівновіршів готовий я для тебе збацать. Ти женсчіна мой ідеал, твоя краса - моя отрадаЯ на руках тебе нести готов до Ворошиловграда...Але тебе зі мной нема, і ето сущєє мучєньєТвой дорогой парфум вдихать - осьо моє...

Читати далі...

Телехвон зрадливо кличе і тремтить бєнзопілой,Паравоз стоїть, не їде, старшина кричить "Атбой!"Двері, грюкнувши, закрились і сомнєнія немаНаша довбана планета - звичайнісінька тюрма! Птеродактилі веселі заходилися в танок,На макітру президента влучно падає вінок,Я дивлюсь на все це діло і сомнєній больше нєтМи усі супергерої голлівудських кінолєнт!

И буду плавно в пропасть опускаться И прорастать на дне ее травой. Мне от тебя никак не отказаться, Я не умею думать головой. (с) Какаятаженсчіна Я не умєю думать головой,Тєм боліє і сракою не можу,Ногой не можу думать і рукой,Ну і кішкамі нє умєю тоже... Я думаю надбровною дугойІ постігаю мудрість нєлюдскую.Тепер Інштейн в сравнєнії со мнойОбичний даун, котрих не бракує!

Взять бы сердце в руки и до боли сжать, Нет сильнее муки, чем любить и ждать. Взяти б в руки серце і зжимать до болю,Ілі за печінку ухопить тібя,Ну а просто можно в пику запердоліть...Ето ж не од злості, ето же любя.

Прийшов понєдєльнік... Я нє огурєц...Сиджу й ковиряюся в носі... Піпєц!

Лютує січень за вікном,Весни намає досі.Душа моя полна гівном,Страждає від поноса.І ізвєргає гівновіршМій мозжечьок затято.Він розтечеться якнайширшРадійте, жовтенята!

Як багато ідіотів! Власне, я один із ніхІ тому я презентую цей чудовий гівностіх.

Любов не яд, я це напевно знаю. Любов – це вітер, подих і вогонь. (c) Какаятоженсчіна по імені Гала Я розгадав любові тайнуЛюбов - вона немов вогонь,Який горить необичайно,І дим іде, і чутно вонь... А ще любов то наче вітерДерева гнуться - він гудеІ носиться несамовито,Поміж ногами у блядей. А ще любов це просто подих."Дишу - а значіт я люблю", - Писав поет один - Валодя,З обличчя витерши соплю. Ото і вся кохання тайнаА більше нічого сказать.То ж розпрягайте хлопці коней...

Читати далі...