На вулиці спека,спека у хаті,валяєшся гола ти на кроваті.Кондиціонерздох, не працює.Ти гола, тому тебе це не хвилює.Синоптики кажуть,пектиме і даліНема тобі сенсу взувати сандалі...

Кричать несамовито крикуни,Та в тім немає їхньої вини,Бо крикунам положено кричатьКакай мовчить...Йому на всьо насрать.Мовчить Какай спокійний як удав,Бо він на всьо давно уже поклав.

Із цикла "Врєміна года"Знову на дворі травень ласкавий,Не той у котором співав Шатунов.Мені Шатунов вообсчє нецікавий,Бо той Шатунов є звичайним гівном...А травень тим часом поволі триває.Каштани цвітуть, засмерділо бузком,І дивляться очі вузькі самураяНа розовий вечір з саке й гопаком.

Дим сигарети сірий травить тіло Какая,Але ж Какай-падлюка, куре' собі й не вмирає,Дивиться в синє небо, на облака бентежні,І мріє - замість Кацапії море тепер безмежне...Немає уже кордону - пляжі і терикони,І хвилі лагідно пестять береги Лугандону...Аж раптом на берег хвиля винесла труп невеличкий,І спортила весь пейзаж приємна оця дрібничка...

Сумує вечір, гуркотять трамваї,Примружилися мумії в Китаї...Час засинати, спи і ти мала...А я заникав трішечки бухла.Піду навшпиньках,Ничку відкоркую,І Місяць цилюлітний в висотіВідкриє врешті таємницю тую,Шо є найголовніша у жітті...

Засіла в мозгє мисль доволі злосна, Ніяк її із мозга не прогнать. Що краще, 90-90-90, Чи 60 на 60 на 60?

Оп'ять настало восьме марта, Радіють женсчіни дурні В феміністичному азарті... Та по цимбалах це мені. Сиджу, поезії рядкую, Як на городі буряки... Ніяких краль не потребую, Бо маю цілих дві руки.

Коли помру я старий і кволий,І плоть моя зогниє у ямі,Лишиться тікі скелет мій голий,Надійно вкритий землі слоями.Десь край могили ростимуть квіти,Чи може просто бур'ян миршавийА череп мій, мов старе корито, Обсмокче час язиком шершавим.

Прокинувся рано,Дивлюся в вікно...Наше життяТо звичайне гівно...

Танцювала із вітром.. та, що тікала по хвилях. Легко.. на пальчиках, ледве торкаючись краю безодні.. (с)Какаятомася Вона танцювала із вітромДесь на краю безодніТа вітер – лише повітря,Що танців не вміє модних…І простогнавши звабно,В безодню вона упала.«Який же я, бля’, незграбний», -Вітер додав із жалем.