Грусная пєснь дебіла (версія два)
- 12.05.11, 11:30
Дуже прикро, шо не маю я ума у голові,
Замість нього в черепушці таргани сидять живі...
Очєнь грусно буть дебілом, вам скажу я, нє тая.
Потому мой стіх пєчялєн, оттого страдаю я.
І нічого вже не вдієш, не убити тарганів.
Доведеться з ними жити ще достатньо много днів...
Всю фігню життя такого описати нєту сіл,
Можу лиш констатувати однозначно - я дебіл!
9
Коментарі
анонім
112.05.11, 11:37
НЕполітичне
.....є така тенденція шо таргани чомусь прижились на сході нашої... і звідти висновок напрошується....
Мари_НКа
212.05.11, 11:38
Triumfator65
312.05.11, 11:59
Раденький, що дурненький...
анонім
412.05.11, 12:33
дивний такий вершик...
дочитавши до кінця, хочеться првітати Вас з феноменальними висновками вірша...
Гість: R0mmel
512.05.11, 14:12Відповідь на 4 від анонім
поети всігда страждали. У геніїв мєтання в душі напастой. Харашо ото буть обичним бидлом, як я, і ніпрошо не думать
анонім
612.05.11, 14:54Відповідь на 5 від Гість: R0mmel
га?
Гість: R0mmel
712.05.11, 15:10Відповідь на 6 від анонім
анонім
812.05.11, 15:57Відповідь на 7 від Гість: R0mmel
дякую
дивує ото "Харашо ото буть обичним бидлом, як я, і ніпрошо не думать"
як кажуть у нас на Заході, згабзував себе наніц
Гість: R0mmel
912.05.11, 16:04Відповідь на 8 від анонім
я самокритичний. Якби такі стіхи прекрасні писав - то був би гєній. А так - маємо, шо маємо, обичний люмпєн-пролєтарій
анонім
1012.05.11, 16:06Відповідь на 9 від Гість: R0mmel
це не самокритика, а моральний суїцид
шо ти, шо автор замітки