Як Вам?

Вмикаєте зомбоящик і чуєте приблизно таке: "…а ето хроніка 1959 года: похорони Степана Бандери на мюнхенском кладбіще – КГБ, наконец, ліквідірует лідера националістов, как представляющево опасность для совецкого государства…". Ось так, цинічно: "наконец" і "ліквідіруєт". Таке воно кацапидло, тепер навіть пишається.

Обличчя російського фашизму. ЧК в Україні.

 "Я повернуся до своєї Вітчизни... коли тоталітарна кривава більшовицька система буде знесена так, як гітлерівська. Коли НКВД піде вслід за гестапо, коли червоний російський фашизм щезне так, як щез фашизм німецький. Коли нам – Українському Народові – буде повернено право на свободу і незалежність в ім'я християнства і справедливості", – писав на еміграції Іван БАГРЯНИЙ. Одним із проявів російського фашизму 20-го століття стала діяльність його каральних органів – &quot...

Читати далі...

Семен Гризло

[Приєднана картинка] Семен Гризло народився (орієнтовно) 1887 року у містечку Калниболото Звенигородського повіту Київської губернії (нині селище Катеринопіль Черкаської обл.). Працював писарем, учителем сільської школи. Служив на Чорноморському флоті. Брав участь у повстанні на панцернику «Потьомкін», за що був засланий до Сибіру. На початку 1917 р. повернувся на батьківщину. Член Української партії соціалістів-революціонерів. Активний учасник культурного життя с. Гусакове...

Читати далі...

***

Нехай тебе діло веде, а не користь від діла, Корисливість зникне – і лінь не пристане до тіла… Хто діючи, на результат не плекає надії, Той вільний… Хто вигоду, ділом здобуту, рішуче відкинув, Той пута народжень порвав і в блаженство поринув. … Народження й смерть не властиві могутньому духу, Він вічний, живе і тоді, коли тіло без руху… «Божественна пісня»

Про “не героя”

Російський кінематограф зробив неабиякий крок уперед у висвітленні образу українця в неоімперському кіно. Якщо у фільмі “Брат” наших земляків зображено потворними “бандерівськими мафіозі”, яких “удалиє русскіє рєбята мочат в сартірах Нью-Йорка”, а в “Адміралі” українцям відведено роль зрадників, що стали на заваді шляхетним планам Колчака, то цього разу найвпливовіше з мистецтв подало хохла (на українця не тягне) як телепня, доброго і набожного. Очевидний прогрес… Картина російського режисера...

Читати далі...

Чому так сталося?

Розколи, міжусобиці, внутрішні протистояння впродовж тисячі років не давали українцям збудувати сильну державу. На жаль, і тепер відсутність єдності руйнує наші зусилля. Що спричиняє вже традиційну внутрішню усобицю – індивідуалістична психологія українців чи слабкість українських еліт? Відповіді на ці запитання львівська газета “Експрес” шукала разом з істориками Сергієм Білоконем, Романом Ковалем, Тарасом Чухлібом та Станіславом Кульчицьким. Р. Коваль: Людина або нація, шукаючи причину...

Читати далі...

Хто є «наївним», мусить доти терпіти, доки не порозумнішає

Парламентсько-демократичний устрій належить чи не до найбільше брехливих устроїв у світі, і тому, що маси цій брехні вірять, дуже важко допомогти їм це усвідомити. Спробуємо коротко з’ясувати, в чому справа. За устрою, як монархічного, так і диктаторського, всім відомо, що влада в державі належить одній особі з її найближчими прихильниками. …. Але параламенсько-демократичний устрій як головну істину проголошує брехню Ч.1: «Народ сам керує своєю державою», - тоді як в дійсності нею...

Читати далі...

Новий уряд

Новий уряд: команда професіоналів чи ляпас українцям?

Трагедія українського державника

«Розстріл Отамана Болбочана се не «дрібний епізод», як доводиться від декого чути. Не дрібний тому, що при нашім страшнім убожестві на людей, кожна свідома, чесна одиниця на вагу золота важиться в нашім національнім бюджеті. Не дрібний тому, що Болбочан був одним з найвидатніших представників тих Українців, котрі хоч пристали до національної роботи допіру в часах революції, але пристали щиро і всею душею. Він був одним з тих чесних, свого імени достойних офіцерів, котрі, вступивши до...

Читати далі...

Олена ТЕЛIГА: ПАРТАЧІ ЖИТТЯ (про Шевченка)

Німці розстріляли Олену Телігу в лютому 1942 року у Києві за те, що домагалася незалежності для своєї Батьківщини – України. Коротке Оленине життя своєю сліпучою яскравістю навчає нас, нині сущих, насамперед безкомпромісної однозначності не лише в питаннях ідеологічних, але й навіть буденних, сказати б – родинно побутових. Під сучасну пору, коли зусібіч наступає «політкоректна толерастія», ця наука особливо актуальна і надзвичайно потрібна. Олена Теліга кличе нас на вершини Духа не як теоретик ...

Читати далі...