Портрет північного “брата” Останнім часом посилилися заклики деяких політиків, зокрема комуністів і прогресивних соціалістів, до єднання (ба навіть “державного об’єднання”) з Росією, яку вони називають дружньою країною, а росіян – братнім народом, що у тяжку хвилину завжди прийде на допомогу українцям. Зрозуміло, що ці політики не зазначають, що назви “Росія” й “русскіє” не є споконвічними назвами – адже лише наприкінці свого царювання Петро І перейменував Московію на Росію, поцупивши до...

Читати далі...

А історію треба знати як самого себе, бо історія схожа на багатоповерхову споруду, в якій ми будуємо найвищий поверх. Кожне покоління будує свій поверх – усе вище і вище. Споруда тим міцніша, чим міцніші її підвалини, фундамент. Ось чому треба знати кожен камінь свого фундаменту, враховуючи всю нижню кладку.Ф. Сахно.

Японія для японців. Повчальний приклад

Чи потрібне таке «збагачення»? Іван ЮЩУК, професор, завідувач кафедри слов’янської філології і загального мовознавства Київського міжнародного університету Коли я прочитав машинопис статті Максима Маурітссона, двічі здивувався. По-перше, я не повірив, що це міг написати швед такою бездоганною українською мовою. Швед, якому за 80 років і який недавно живе в Україні (низько вклоняюся йому). Отже, нашу мову легко може вивчити той, хто хоче її знати. А наші, кажучи словами Тараса Шевченка...

Читати далі...

Із студій Максима МАУРІТССОНА: «Х» чи «г» в українській мові Звук h в англійській, німецькій, нідерландській, данській, шведській, норвезькій, румунській, фінській, естонській і угорській мовах в українській мові передається через г, тоді як у російській мові, яка не має жодної літери, що відповідає звукові h, передається через х. Так, наприклад, фінське слово Helsinki української звучить Гельсінкі, а російською — Хельсинки. Є також кілька слів, які в оригінальній мові мали h, а в...

Читати далі...

Ближче до фонетико-морфологічних особливостей Олександр ПОНОМАРІВ, доктор філологічних наук, професор Не всі звуки, наявні в одній мові, мають відповідники в инших мовах. З огляду на це при запозичанні слів кожна мова на місце відсутніх у ній звуків підставляє найближчі до них за акустичним враженням власні. Наприклад, російська мова не має фрикативного звука, що йому відповідає h в англійській, німецькій, данській та инших мовах. Росіяни відтворюють цей звук то через г, то через х...

Читати далі...

Чеснота справедливості не є притаманною для окупанта. Винародовлюючи поневолених, привласнюючи чужі здобутки, нівелюючи духовність та культуру автохтонів, він за будь-яких умов шукатиме виправдання власному злочинові. Націєвбивча ідеологія російського шовінізму трактувала загарбання об'єднанням православ'я, рятунком “прилучених” народів від інших нападників, та “звільненням від непосильного гніту національних експлуататорів”. Одним з трагічних наслідків цілеспрямованої політики русифікації...

Читати далі...

Любила баба Василина весняне сонце. З першим теплом виганяла гусенят на галявину і розмовляла з нами, з гусенятами, з сонцем, з вітром. Того року вона стрічала вісімдесят дев’яту, чи може і дев’яносту весну. Свого дня народження не пам’ятала, а церковного архіву не збереглося, згорів у 1922 році у спаленій більшовиками церкві. Чоловік Полікарп загинув в 1933-му за жменю зерна, зосталася сама з дітьми. Виховала, дала, як могла, їм раду. І ось весняної днини сиділа проти сонечка і розмовляла...

Читати далі...

Прийде час і ти не схочеш, не зможеш бути таким, як перше. Се може статися враз. І не треба сього боятися. Все змінюється в сьому світі. І людина теж. Змінюйся. Одягай нову сорочку на тіло. Одягай душу в нові шати. І не чекай для сього нового ранку чи понеділка. Ставай новою людиною вже. Ставай новим у всьому. Вирівнюй душу з Природою. Скидай із себе недобрі звички вчорашнього – і обновишся. І полегшено підеш уперед. Не озирайся, не жалій за тим, що лишилося позаду, що впало ...

Читати далі...

[Приєднана картинка]"Десятиліттями я живу в одному місці. Роблю ту саму роботу. Веду бесіди з одними й тими ж людьми. Сідаю за той же стіл у той же час і їм майже однакову їжу. Лягаю в один час в своє ліжко... Минають літа, але ніщо не міняється - ні довкілля, ні я. Бо не міняється моя душа. І це добре. Дивлюся на образи діда, батька, на своїх онуків і правнуків - і здається, що я на цьому світі був завжди. І буду вічно..." Андрій Ворон.тут