звіт про біорізноманіття тваринного світу

Всесвітній фонд дикої природи (World Wide Fund) представив черговий звіт про біорізноманіття тваринного світу. Його дані вражають: за останні 40 років кількість видів тварин скоротилося в 2 рази. Особливо згубно людство вплинуло на мешканців прісноводних водойм, чисельність видів яких скоротилася на 75%! Кількість наземних видів зменшилась на 40%.

Для того, щоб вплинути на ситуацію і привернути увагу громадськості до даної проблеми, в 1931 році у Флоренції, на Міжнародному конгресі прихильників руху на захист природи, було прийнято рішення заснувати 4 жовтня Всесвітнім днем захисту тварин (World Animal Day). Дата була обрана невипадково - саме в цей день в 1226 році помер святий Франциск Ассизький. Засновник чернечого ордену був найбільшим захисником і покровителем братів наших менших, він чуйно ставився до будь-якого прояву життя, вчив співчувати і відчувати біль живих істот гостріше за власну. Він проповідував духовну єдність людини з природою, намагався замінити ідею про безмежність панування людей на ідею рівності всіх живих створінь, включаючи людину. Премія імені святого Франциска присуджується за видатні заслуги в галузі захисту природи.

Спочатку метою Дня захисту тварин було привернення уваги громадськості до тяжкого становища вимираючих видів, але ідея свята отримала настільки масову підтримку, що поступово перетворилася на день вшанування всіх тварин світу. У цей день товариства захисту тварин, екологічні організації, та й просто групи небайдужих громадян проводять різні заходи, спрямовані на активне інформування людей про існуючі проблеми тварин, вираз подяки братам нашим меншим за вагомі ролі в нашому житті, прославляння тваринного життя у всіх її проявах. Як підсумок - не тільки підвищення усвідомленості суспільства, поповнення рядів зоозахисників, а й юридичне оформлення прав тварин. Так, в 1986 році Радою Європи була прийнята Конвенція із захисту експериментальних тварин, а роком пізніше - із захисту домашніх вихованців.

Дзвін

Влітку цього року кандидат історичних наук, старший викладач історичного факультету Московського університету Аркадій Тарасов виявив на дзвіниці Микільського кафедрального собору міста Оренбург давно зниклий дзвін "Голуб", відлитий у 1699 році на замовлення Івана Мазепи для Воскресенської церкви Батурина. Виготовив пам’ятку відомий майстер з Глухова Карп Балашевич.

Дзвін отримав свою назву через рельєфне зображення голуба зі складеними крилами. Крім птаха виріб прикрасили зображенням людини з булавою (можливо, умовний портрет самого Мазепи), сюжетом Воскресіння Христового та різноманітними орнаментами, включаючи поясок ангельських голівок. Тут же у пишному бароковому картуші містився герб в оточенні абревіатури І.С.М.Г.В.Е.Ц.П.В.З. (Іоанн Степанович Мазепа, Гетман Войска Его Царского Пресветлого Величества Запорожского).

У 1708 році гетьманська столиця була зруйнована московським військом, а дзвін потрапив у Домницький Різдво-Богородицький монастир на Чернігівщині, де й загубився серед інших дзвонів. Повторне відкриття "Голуба" сталося 1927 року завдяки чернігівському етнографу Борису Пилипенку. Науковець зробив детальний опис знахідки і доповів про це на одному з засідань Історичної секції ВУАН у Києві 1929 року.

На хвилі інтересу дзвін був перевезений у Чернігівський історичний музей, де й експонувався у вестибюлі музейного будинку до початку Другої світової війни. Олександр Оглоблин, який бачив дзвін у Чернігові 1930 року, присвячує йому окремий підрозділ своєї монографії "Гетьман Іван Мазепа та його доба" (Нью-Йорк-Париж-Торонто, 1960; Записки НТШ, том 170). "Чи пережив він чернігівську воєнну руїну 1941 р. — нам невідомо", з сумом відзначає Оглоблин і робить єдине, що в змозі – публікує фото пам’ятки, отримане колись від Пилипенка: "Годі й казати, що це, хоч трохи деформоване часом, а може, й щербинами долі, виображення дає нам автентичний, документально датований портрет Мазепи наприкінці XVII ст., на межі двох періодів його державно-політичної та культурної діяльности".

Повернення теми "Мазепиного дзвону" в українську історіографію сталося ще кілька років тому, коли чернігівський історик Олександр Коваленко опублікував у журналі "Пам’ятки України" (№ 3, 2008) невидану статтю репресованого Бориса Пилипенка "Видатна пам’ятка вкраїнського людвісарства (Мазепин дзвін)". Рукописний оригінал тексту зберігається в Інституті рукопису НБУВ (ф. Х., спр. 17954).

І от, нарешті, сенсація з Оренбурга…

Два дзвони кінця XVII століття Аркадій Тарасов виявив на дзвіниці Микільського собору ще у травні цього року, однак детально оглянути їх не зміг. Ні служителі Оренбурзької єпархії РПЦ, ані місцеві краєзнавці нічого про походження виробів не знали. Відомо лиш, що у 1945 році нововідкритому після кількалітньої перерви приходу якихось два дзвони виділив Евакобанк, а ще три – Росснабзбит. Звідки вони їх взяли – невідомо досі.

За два місяці дослідник повторно оглянув один з дзвонів, зокрема з того боку, куди не міг дістатися раніше. Описані Пилипенком зображення та тексти повністю співпали і сумнівів більше не лишалося: батуринський дзвін знайшовся!

Про подальшу долю раритету поки щось говорити важко. Нині дзвін не використовується, бо втратив язик і має тріщину.

Вибори закінчилися - бидло в стійло)))

Лутковська вважає, що земельні реєстри занадто відкритіПонеділок, 26 жовтня 2015, 18:58
Версія для друкуКоментарі6

Уповноважений Верховної Ради з прав людини Валерія Лутковська вважає надмірним обсяг інформації про власників земельних ділянок, яка стала доступна стороннім особам при відкритті реєстру.

Про це йдеться у відповіді офісу омбудсмена на запит "Українських новин".

Згідно з ним, оприлюднення інформації про фізичну особу (її персональні дані) відповідає вимогам законодавства у сфері захисту персональних даних.

Водночас, незважаючи на законність самого факту відкриття такої інформації, існують певні проблеми щодо складу тих персональних даних, які мають відкритий режим.

"Передбачений законом України "Про Державний земельний кадастр" склад персональних даних власника земельної ділянки, який повинен бути оприлюднений (ІПН, номера та серії паспорта громадянина України, реквізити документа, що засвідчує особу) відносно певної мети обробки персональних даних, є надмірним", - йдеться у відповіді.

Також наголошується, що оприлюднення прізвища, імені та по батькові власника землі буде достатнім для досягнення певної мети поширення персональних даних.

В офісі омбудсмена повідомили, що у зв'язку з цим існує необхідність внесення зміни до закону "Про Державний земельний кадастр", а саме: звузити перелік персональних даних власників (користувачів) земельних ділянок, які є відкритими і можуть бути оприлюднені.

"Що стосується складу персональних даних, які є відкритими в інших реєстрах, законодавець не визначив їх чіткого переліку", - додають в офісі омбудсмена.

У зв'язку з цим омбудсмен закликає розробників підзаконних актів особливо зважено підходити до визначення складу персональних даних, які будуть відкриті для третіх осіб, і враховувати вимоги законодавства про захист персональних даних.

Як відомо, Міністерство юстиції вважає, що відкриття доступу до реєстрів власності відповідає міжнародним стандартам.

6 жовтня Міністерство юстиції відкрило всі державні реєстри.

Все про: права людини

Я́нгель

День 25 жовтня для батька «Сатани»
25 жовтня 1911 р. с. Зирянова Іркутської губернії народився Янгель Михайло Кузьмович – вчений-механік, конструктор у галузі ракетно-космічної техніки.
Дід Михайла Кузьмича по батьковій лінії, Лаврентій, був висланий із Чернігівської губернії за бунтарство на каторгу, потім на вічне поселення. Із дружиною та дітьми він у 1880-х роках оселився в с. Зирянова, де згодом народився майбутній конструктор. Через це, як згадував сам Янгель, на батьківщині його з трьома братами по-доброму називали «хохлами». М. Янгель досліджував походження свого прізвища. Пов’язував його зі словом «янга» — ківш, у якому запорожці варили їжу. Так само називали людину, яка черпала та роздавала їжу. Хоча є підстави вважати, що прізвище походило від українського слова «янгол». Вдова М.Янгеля, Ірина Стражева, у передмові до українського видання своєї книги «Тюльпани з космодрому» писала: «Я щаслива, що цю книгу багато українців зможуть прочитати рідною мовою. Михайло Кузьмич був тісно пов’язаний з Україною, її чудовими людьми. Тут колись жили його діди і це коріння, яке сягає глибини років, незаперечно лягло в основу формування його характеру, становлення його особистості».
SatanaПід керівництвом М. Янгеля створено кілька класів і поколінь радянських стратегічних бойових ракет, зокрема одно- і двоступінчасті ракети на висококиплячих компонентах палива з автономною системою керування 1-го покоління, двоступінчасті ракети з дальністю польоту понад 11 тис. км і складними рішеннями бойових завдань, ампулізована рідинна ракета зі строком перебування в заправленому стані понад 5 років, твердопаливні ракети з високими техніко-тактичними характеристиками. Під час проектування бойових ракет передбачалося використання їх і як носіїв космічних апаратів, що привело до появи штучних супутників Землі («Космос», «Циклон», «Зеніт»). Створив науково-конструкторську школу.
Для міжпланетних перельотів Янгель створив посадочний модуль «Блок Є». Його остання робота – РС-20 (СС-18) американці назвали «Сатана» є у «Книзі рекордів Гіннесса» – як «найпотужніша міжконтинентальна балістична ракета в світі».
Він створив гарну сім’ю (у травні 1939 р. одружився з Іриною Стражевою, виховали сина й дочку, онуків.
Любив із вівчаркою ходити на рибну ловлю. Дуже багато палив. Саме ця шкідлива звичка врятувала конструкторові життя увечері 24 жовтня 1960 р., коли на стартовому майданчику №41 космодрому Байконур (полігон №5) за півгодини до першого пуску стався вибух ракети Р-16, конструктора Михайла Янгеля. Почалася пожежа внаслідок несанкціонованого спрацьовування одного із пневмоклапанів, що тривала дві години. Загинуло від 74 до 126 осіб, серед яких Головний маршал артилерії Митрофан Недєлін, 10 осіб померли в госпіталі.
Конструктор ракети Михайло Янгель, Мрикін, Йосип Ян і Богомолов перед стартом ненадовго відійшли покурити. Вони вижили.
Коли 25-го жовтня у день свого народження Янгель докладав Хрущову про трагедію, той запитав про долю Недєліна. Янгель відповів, що Митрофан Недєлін загинув. «А ти чому живий?» – поставив питання руба Генсек. За кілька годин у 49-річного Янгеля стався перший інфаркт. 25 жовтня 1971 р. у Москві під час свого 60-ліття М. Янгель переніс п’ятий інфаркт.
Іменем М.К.Янгеля названі астероїд, кратер на Місяці, пік на Памірі.

Бички!

Одесса, «Привоз», рыбный ряд. Мадам зазывает покупателей: "Бички!!! Бички!!! Подходим, покупаем бички!"

Приезжий, скривившись:

- Вообще-то правильно — «бычки»!"

- Правильно — Neogobius fluviatilis, малохольный. А бычки докуривал ваш папа в песочнице, когда я уже тут бички торговала.