Замітка для НеЖриМоэСало5

Сихів

Замітка написана для резидента «КН», який дістав мене своїм дурнуватим питанням «Сихів?». До того ж він ТАК добре ознайомлений з географією цього району, що НІ РАЗУ не вгадав. Так от, Шановний: - Ноги моєї там не буде після заходу сонця!

Замітка «ЖИТИ ХОЧЕШ?» з часів коли двічі мене ледь не зарізали. НА ТВОЄМУ ДОВБАНОМУ СИХОВІ! Тому звиняй, нічого особистого. Але, коли я не в гуморі, саме лише слово «СИХІВ», діє на мене, як червона ганчірка на бика.

Перший  випадок.

Вул. Г. Хоткевича 16А. (за ТРК «Шувар»). В ліфті…Ясно наркоман, ясно його цікавили лише гроші, прикраси і телефон. Пронесло. Вижила. Записалась на курси самооборони. Знайомий з органів підігнав  беркутівський газ. балончик. Я без баллончика з дому не виходжу! От тільки роблю заміну. Х/з чи газ у ньому ще буде діяти і як. Чи буде ту рагульню плющити.

Другий випадок.

Трапився за «Сонатою» (тоді ще готель Сихів) на вул.Морозна. Вже потім я дізналась (вельмишановні органи), що зламала йому ніс у двох місцях.

От і півтора метри на «шпильках». Можеш поритись в архівах сихівського райвідділку (Санта Барбара), там інформація збереглась. Я ж заявляла обидва рази.

А тепер я інвалід!

Як гадаєш? Я люблю Сихів?

P.S. Доречі. Масік - це мій племінник і похресник. Сьогодні у нього День Народження. Від нього я і приїхала. А ти нагадав минуле... Замітку викладу в блог після цієї.

P.S.2. Фото з того часу (там я напрочуд «добра»). Через пару днів (після другого випадку), тупо  поїхала в гори з сім"єю сестри і малим ще Масіком. Щоб абстрагуватись від навколишньої "доброти" підсіла на музику (спочатку на телефоні, потім купила плеєр).