Дали мені почитати книжку (немає значення яку), і я майже рік намагалася її прочитати. Осилила 20 сторінок і закинула. Вчора взяла знову, і написане поглинуло мене. Тепер у сні розвиваю всілякі можливі варіанти сюжету, іду по вулиці читаючи і не помічаю нічогісінько, сидячи на роботі паралельно перебуваю у тій реальності, яка стає для мене справжньою, а перебування тут -- вигаданим і примарним. І так поки не дочитаю до останньої крапки. Більше того, я ще потім кілька днів-тиждень, а то й більше ходжу живучи у книзі.

 

 І так завжди, яку б книжку не взяла. Якщо мене автор зумів зацікавити, я -- його.

Кожного дня милуюся кралечками.

 

І ніякої тобі класової ненависті ;)

 

И скучно, и грустно, и некому морду набить (с)

 

АПД.  То цитата, так що позбавте мене, будь ласка, своїх "розумних"порад типу: "вдар себе" і решти подібниз дотепів

Как повезло стоящим у власти, что люди не думают.
Адольф Гитлер

 

Сьогодні колеги-чоловіки (я в кабінеті єдина особа жіночої статі!!!) влаштували розмову про пологи. Рятуйте. Половина з них були присутні при народженні дитини. Вони розказують такі страхи, що мій материнський інстинкт заховався далеко-далеко і тихенько попискує від страху.

Здається, я таки захворіла. Цілий день хлюпаю носом, чхаю і витираю сльози.

 

Зато настрій суперовий