про злодіїв

Навіяно заміткою Медной_Феи про злодіїв

Сталось то у мої студентські роки. Останньою парою у нас була фізкультура.  І їхати треба було в іншу частину міста. Отака халепа. Головний корпус універу в центрі, а кафедра фізри в іншому районі.

Упхалися ми в переповнений трамвай, мене спробували розплющити по трубі... мало біди з тиснявою, так ще ж і збоченець пристроївся і намагався облапити... я людина нескандальна, а тому мовчки, не привертаючи уваги, запхала йому під ребра "гострий" край парасолі. Забула дописати, що я ще й дуже добра  

Тільки но вшився від мене подалі збоченець, як пристроївся злодюга... Взявся розстібати замок портфеля... Там крім двох зошитів і гривні на дорогу додому якраз нічого не було, але мене шляк трафив. Як то так, якась худоба мені до портфеля лізе?!! Ну десь гіпертрофоване в мене відчуття власності.... побачивши краєм ока руку, яка лізе в сумку, вирахувала її власника... ніколи б не подумала... такий пристойний пан в пальті і капелюсі... але йому то не помогло...

Знов таки абсолютно мовчки, зі щирим світлим поглядом увічі,  я всіма п"ятьма нігтями вчепилася дядькові в руку. Шкіру прощипнула наскрізь, не відпускала його поки у нього під шкірою ніготь об ніготь не клацнув... і весь той час спостерігала за виразом його обличчя... Мужик  з пополотнілим обличчям просто вилетів з трамвая... не знаю як довго після того він не пробував лазити по сумках і кишенях.

 п.с. ані грама не жалію, що так вчинила... взагалі прихильниця того, що злодіям руки рубати треба.
Продовження історій:ТУТ
І ЩЕ ТУТ
НУ І ТУТ
ОЙ! ЩЕ ТУТ І ТУТ

Отак розростаємося ))