12 квітня 1961 року.

Мені добре запам’ятався цей теплий  весняний і дужесонячний день.  Навчався я тоді у10-а класі  57 СШ м. Жмеринка Вінницької області.  Тієї весни ми  готувалися  до атомної війни і тому на уроках обов’язково тримали  при  собі протигази. Будь якої хвилини міг пролунати шкільний дзвінок, за яким ми повинні були зібратися

на шкільному подвір’ї  для проведення навчань з громадянської оборони.  Якраз йшла 15-та хвилина   уроку хімії  у хімічній лабораторії школи, розташованій на 1-му поверсі однієї з прилеглих будівель школи. Раптом  пролунав  тривалий шкільний дзвоник. Ми всі схопилися зі своїх місць і були  готові  вибігти на подвір’я школи. Молода вчителька хімії здивовано поглянула на годинника і заборонила нам виходити з класу. Та де там!  Хто у вікно вистрибнув, хто у двері  вибіг. Дівчата також пішли на подвір’я, хоча їм дуже не хотілося  носити протигази, натягувати резину  на голову з бантами. На подвір’ї височів чималий земляний горб, він прикривав бомбосховище, біля якого ми за дзвінком тривоги збиралися. Він виконував роль імпровізованої трибуни.  Хлопці збуджено  раділи з нагоди уникнути занять до кінця  уроків. Через деякий час на пагорб видерся директор школи А.І.Бех. Його промова була короткою, але запам’яталася на усе життя. Щиро посміхаючись, він промовив:    -Дороге учащиеся. Впервые в истории человечества  в космос полетел первый  человек , и это наш - Юрий Николаевич Гагарин! (*Прим. Директор неправильно  назвав Гагаріна по батькові )     Після його слів  на шкільному дворі  почалось відбуватись щось неймовірне!  Всі кричали «ура!», бігали, поздоровляли один одного. Дівчат смикали за коси. Ейфорія була захмарна.  Уявити тільки - людина у космосі, і це радянський космонавт!  Гордість за державу переповнювала.  До занять  того дня ми так і не повернулися.  А з цієї знаменної дати вже пролетіло 50 літ. 

Віртуальна галерея карикатури Камбіза Дерамбакша

Даю посилання. Відірватись від перегляду не можливо. Дуже все просто, але зачаровує
http://www.irancartoon.ir/gallery/album462







Душа і сніг Mamay.blog.i.ua

Душа і сніг
Сніг… Білий і чистий сніг. За ніч засипав шляхи і двори. Налегкому морозі порипує під ногами. Навіює спогади з дитинства. Порипуючи ним, ішли ми з товаришем вниз по вулиці. Попереду – курсанти, чистять сніг. Добра справа. Але чистять вони йогоне в дитячому будинку і не в лікарні. Чистять вони його навколо Єпархії…Що вони там роблять, і хто їх туди послав – із державного ВУЗу доструктури, відокремленої від держави?

Може, у тій Єпархії інваліди чи люди з якими вадами? Ні. Там міцні хлопці. Майже усі по центнеру і більше вагою. Хрести носять “горизонтально”. І могли б сніг почистити не тільки навколо Єпархії, а ще і допомогти комусь. Нема, Боже, церкви, гине повністю. То у дітей приміщення інтернату відбирають, то органний зал у громади. Храмів за кількістю вже скоро буде стільки ж, скільки й бензоколонок. От тільки кількість навіть не те, що в якість не переростає, а скоріше навпаки – гине церква. За винятком окремих волхвів-священиків по околицях, котрі служать Богу і людям самі по собі. Коли авто за сотню тисяч доларів має власник заводів – я розумію. А коли на такім авто під церквою припарковується батюшка, та ще й на стоянці, щойно розчищеній від снігу курсантами… Душа і розум якось не сприймають таку святість. Говорив мені батько, що Бог живе в людській душі, а не в церкві. Живе у чистій і добрій душі. В душі, де немає каменя за пазухою і злості, обману та нещирості.

Сніг… Білий і чистий сніг. За ніч засипав шляхи і двори. От якби так він засипав нещирі корисливі душі, щоб почати з чистого листа: “Якось ішли ми з товаришем вниз по вулиці. А біля Єпархії батюшки чистять сніг. Добра справа. Невтомні хлопці. Щойно після служби дітей з інтернату до органного залу возили, і відразу за сніг.”

Мій коментар до публікації   Mamay "Душа і сніг" 

А чим попи гірші від комуністів. І ті  й інші прагнуть жити при комунізмі. Церковнослужителі такі ж "бізнесмени", тільки від богословя.

Публікація Мамая надихнула мене  на  Фантазію на тему  «Кримінал і  релігія».

Частина 1.

Приходить до батюшкикий  такий собі багатенький стрижений "браток" , який пройшов вогонь ( на кривавих розборках за поділ майна, воду ( не одного конкурента відправив на дно з бетонним блоком на ногах) та мідні труби ( засобів масової інформації, коли обирався депутатом), і каже: - Грешен, батюшка по  молодости. Надо бы на всякий случай  душу спасти!.Уже за 50 –т перевалило. Подививсвя батюшка на золотий ланцюг завтовшки з палець, на непідробний переляк в очах про можливий страшний суд, на мерседеса на стоянці і наче щось  радісно залоскотало у грудях: - Ну что же, сыне мой! Будем спасать твою душу. Однако это дело зело долгое и очень дорогое. Ты же видишь, раб божий , на храме нашем купола прохудились, во дворе тротуарная плитка выкрошилась, да и мне на службу добираться не на чем. Жигули совсем сгнили! Да не оскудеет рука твоя щедрая. Сделаешь  богоугодное дело, а там, глядишь,перед Господом и грехи твои отмолим. Уразумел?

- Уразумел, батюшка! Согласен на все! Стану вашим Спонсором.

Частина 2. Минув рік. На церкві вже виблискували позолотою новенькі бані та хрести, подвір"я було вимощене свіжою тротуарною плиткою, пасували до архітектури храму щойно збудовані цегляні колони огорожі. Сама огорожа хизувалася досконалим ковальського мистецтвом. Батюшку переповнювала радість. Життя набувало нового змісту. Він погладшав і був свідомий того, що кохана донечка вже має змогу отримати освіту в Англії, а його мерседес виблискує полірованим капотом на церковній стоянці. Одне непокоїло батюшку. До нього вчора заходили братки і цікавились "спонсором", пропонували свої послуги за спасіння своїх душ.  - До чого цей візит? Ніяк не второпає  батюшка, але підсвідомість  підказувала йому щось недобре.

 Частина 3. Невдовзі передчуття справдилися. Загинув "Спонсор".  У дивній автокатастрофі закінчилось його земне буття. Вночі на одному з поворотів траси біля Кацапетівки, на швидкості 150 кілометрів на годину автівка Спонсора за сухої дороги, при повному місяці  врізалася у бетонний відбійник. Відспівали раба божого та й поховали з почестями. На панахиді серед натовпу батюшка помітив тих трьох стрижених, що приходили до нього напередодні та цікавилисьСпонсором. Обмінялися поглядами. Батюшка все зрозумів – оці  троє також прагнуть спасіння душі.  Доведеться і їм відпускати гріхи. Вони мають дорого за це заплаттити. Досвіду батюшка вже набув. А тут спало на думку, що його хатинка у селі, яка залишилася після смерті мами, вже не відповідає його статусу. Мабуть треба побудувати щось пристойніше з сауною та басейном, капличку у дворі поставити....,  а може «свечной заводик» прикупити.           Пасма диму від  ладанки  лагідно огортало у труні  тіло небіжка, його  нова молода дружина  через силу вичавлювала  з себе вдовині сльози. Секретар небіжчика  підтримував  вдову за плече, намацуючи її молоде хтиве тіло.  Все це бачив небіжчик але до всього земного  йому було вже  якось байдуже. Останнє, що непокоїло  Спонсора  у земному бутті, так  це потужний спалах білого сліпучого світла серед ночі на трасі. Потім сильний удар.
Частина 4.

Там на трасі ні страху, ні болю Спонсор не відчував. Душа стрімко  відділилася від тіла і вже згори бачила трьох братків, які хутко завантажили в автівку якусь апаратуру та зникли, розчинившись у пітьмі ночі. На панахиді по собі Спонсор у натовпі виокремив  3 - людей , які нетерпляче  чекали на закінчення молебну біля вінка   із скорботним написом. Матінко моя! Так це ж помічники його опонента на виборах і одночасно конкурента у бізнесі. Нещодавно  вони мали наглість запропонувати продати їм  сирзавод та безцінь   та зняти свою кандидатуру з виборчих перегонів. Як не дивно, злості  у Спонсору вже не було, шкодувати  за земним життям якось не хотілося. Його чекала вічність. Він відчував свободу і  легкість буття. І від цього  на  Душі було радісно і  спокійною. Як добре, що батюшка встиг відпустити всі  його земні гріхи, а він не шкодував для цього грошей! У доброму гуморі, з передчуттям вічного благоденствія Спонсор   постав перед страшним судом, але вирок був коротким, наче постріл з його улюбленого ТТ.

-У   ПЕКЛО!

Частина 5.

Не очікував такого Спонсор,ошукав його хитрий  батюшка. Заволав сердешний:

- Так я ж... давав гроші на позолоту  хрестів та бань церкви, привів до ладу подвір"я, побудував огорожу, придбав батюшці мерседеса, відправив його дочку на навчання до Англії., роздавав  гречку та олію своїм виборцям..... Я ж спокутував гріхи..., молився, не пропускав  жодної служби...! Ставив пам’ятники  та  з усією душею любив і  шанував загиблих ворогів своїх..  Та я ж…

- Ми все це врахували! Тому буде твоя душа  спокутувати гріхи у VIP відділенні Пекла , разом з такими як ти....  Надамо тобі персонального  золотого казана  з " живицею, сіркою,нефтю" на вибір, як в  "Енеїді" Котляревського  та золоту пательню для лизання.Похнюпився Спонсор. Страшний суд!  ....Не залякаєш, Не купиш, не зателефонуєш...  - І на тому спасибі.... Ледь вичавив із себе. Підхопили архангели  Спонсора по під руки та й потягли у пекло до чортів спокутувати свої земні гріхи!

Сергей Кивалов: оборотень из Партии Регионов

Опубликовано 30.03.2011

На персональном сайте председателя парламентского комитета по правосудию Сергея Кивалова очень мало информации о его политических убеждениях. Нет даже линка

или кнопки на сайт Партии регионов, по спискам которой Кивалов был избран народным депутатом. И это не случайно. Не убеждения, а поразительная гибкость позвоночника позволила Сергею Васильевичу сделать головокружительную карьеру.   Начальство стало замечать Кивалова, когда свежеиспеченный юрист отличился «понятливостью» в работе на таможне и в милиции. И это – будучи преподавателем! Жажда практической деятельности и неумеренные аппетиты чуждого сухой науке «правоеда» привлекали к нему пристальное внимание кланов и группировок, вечно плетущих коррупционные сети.   Кивалова начали продвигать по академической лестнице, дали возможность показать себя в Высшем совете юстиции. Убедившись в полной лояльности Кивалова, экс-президент Леонид Кучма одобрил его назначение в Центризбирком, чтобы выборы были проведены «чисто», только для них двоих понятному сценарию – или общественность просит Данилыча остаться на третий срок или через суды отбирается победа у Януковича.   Далее, как известно, произошел совершенно неожиданный поворот: фирма дочери Кивалова получает неизвестно откуда 21 000 000 долларов, и Кивалов поспешно объявляет Януковича победителем второго тура выборов, выполнив договоренности Кучмы-Ющенко специально не заверив постановление ЦВК о признании В.Януковича победителем, и не передав его в официальную прессу. Также специально не рассмотрев все жалобы, кстати штаб Регионов настаивал именно на соблюдении законной процедуры, тем самым создав прециндент для отмены результатов выборов. И как не ему , «юристу всех годов и народов» было не знать о необходимости дождаться всех решений судов по искам оппозиции?   Многие сочли, что Кивалов получил взятку от «спонсоров» Януковича. Но с тем же успехом в поспешности и в нарушениях установленной законом процедуры, допущенных с легкой руки Кивалова, были заинтересованы и авторы сценария переголосования второго тура в интересах Виктора Ющенко. Ведь именно суета Кивалова на ровном месте создала формальные основания для отмены результатов выборов Верховным Судом. Не «подсуетись» Кивалов, рассмотри Центризбирком все жалобы, и суд не мог бы отменить выборы по формальным причинам! И об этом он с гордостью признался в интервью 2 июня 2005 года «Газете по-киевски» и многим интернет-изданиям.   Уже 8 июля 2005 года посетив кабинет Ющенко Пидрахуй получает известную фотографию «Сереже на долгую память», а также благословление контролировать работу высшего совета юстиции, ЦВК, судов. Таким образом  Серега получил дополнительный расчет за выполненную работу на посту Председателя ЦВК.   В этотже день, 8 июля, переполненный чувствами признательности и любви к своему Президенту, Кивалов дает команду научному совету своего одесского учебного заведения срочно высылать на адрес Банковой просьбу разрешить назвать университет в честь Ющенко.

Верный соратник Ющенко, отправленный руководить Центризбиркомом – Шаповал – вручает Кивалову медаль и грамоту «за весомый личный взнос в обеспечение реализации конституционных избирательных прав граждан Украины и по случаю 10-й годовщины создания Центральной избирательной комиссии». Другой соратник Ющенко, министр обороны Анатолий Гриценко, награждает Кивалова медалью по случаю 15-летия украинской армии…

И это не мешает «правоведу»  в 2009 году, когда стало совершенно очевидна президентское будущее Пчеловода, срочно опубликовать книгу суть которой свелась к описанию всех отвратительных чувств у Кивалова вызванных Оранжевой властью вместе с ее лидером Ющенко.   Не чурался Кивалов и обслуживать интересы БЮТовской мафии. Однажды он подготовил обращение в прокуратуру относительно якобы незаконного видеонаблюдения сотрудниками СБУ за дочерью премьер-министра Евгенией Тимошенко и ее зятем Шоном Карром во время их пребывания в Одессе.

Подбор подруг для беспорядочной личной жизни на «конкурсах красоты», дорогие курорты, аппартаменты, чартеры, всевозможные дутые регалии, дипломы, медальки и верх безвкусицы – памятник себе! – все это показывает истинные представления о жизненном успехе, жлобские «понятия» Сергея Васильевича.

Сейчас пытаясь сконцентрировать в своих руках рычаги судебной системы Пидрахуй снова хочет чтобы результаты выборов 2015 года зависели от его болезненного сознания и личного понимания Законов.   Вывод напрашивается сам — опасно доверять человеку – точнее, моральному оборотню – который позволяет себе врать, не моргнув глазом, грешить и каяться без зазрения совести? Не опасно ли доверять судьбу украинского правосудия такому оборотню, который не бывает верен никому и ничему, кроме золотого тельца и властного корыта? Ведь Сергей Кивалов будет служить любой власти и предаст за тридцать сребренников любого покровителя ради личного благополучия.

Валентин Паньков, профессор, для Национального бюро расследований Украины

 

Друзі про виставку "Карикатуристи України"

front242
сходіть та переконайтеся – вони дуууже небезпечні!
Розкабанівши і вдосталь посибаритствувавши на всіляких фронтах,вирішили зробити перерву і вийти у реальний простір. Отримавшизапрошення подивились таке що аж душа відразу згорнулася в кофровий друшляк від захвату.

...Ідеальний світ! Ніхто не хворіє! Всі щасливі! Ніяких аварій... Ніяких хвороб... Всі красуні та красені! Всі працюють, вирішують свої питання... Як все гарно! Просто ідеально!

Та все це виявилось страшним зомбуванням shock

Наш гід:

Виявився дуже небезпечним іншопланетянином вивчаючим життя за пацюками devil

більш того, написав цілу дисертацію про них

інші громили "з пензлем", у яких одна радість у житті – вбити якого-небудь чоловічка й вийняти з нього вічка, death

зомбували присутніх ідеологічними складовими життя яке вони пропонують нам як взірець...fingal от такими вони бачать людей... zlo а такі в них поліцаї beat от таких рибин вони привезуть нам у моря dada а у бібліотеках будуть такі книжки...chih вибору в нас майже не буде tears та керувати вони привезуть "своїх" Усьо... піду пити заспокійливеpoka Не вірите? Сходіть переконайтеся до 14 квітня, галерея "Майстерня"

Виставка "Карикатуристи України" відкрита!

1 квітня у м. Києві на 2-му поверсі  будинку художників Україні  до Дня сміху відкрилась четверта художня виставка "Карикатуристи України". Організатор виставки "Товариство художників - карикатуристів. На виставці представлено  роботи 10 художників, які співпрацюють та друкують свої твори у журналі "Перець". Відкрив виставку головний редактор журналу "Перець" Михайло Прудник.  Він же вручив нагороди переможцям премії ім. В.Ф.Зелінського за 2009 та 2010 р.р.Почесним дипломом  лауреата  за 2009 рік  відзначений В.Чмирьов.







Виставку не відвідали запрошені Ю.Тимошенко, В.Арьєв (хворий в Австрії), Б.Тарасюк, Т.Мунтян, А.Парубій, Ю.Луценко,ТВ канал СТБ. Зараз з"ясовуються причини відсутності зазначених осіб. За відсутності поважних причин, таких як виклик до прокуратури, перебування у СІЗО, організація  пікетувань, демонстрацій, захист прав людини у суді, розслідування  вчинків казнокрадів, фактів корупції та т.і., по соцальних мережах Facebook, Twitter, на порталі I.UA буде оголошено сувору ДОГАНУ.
Особисто я, на виставці  був дуже радий побачити свого  друга по порталу I.UA - Front-242. Її враження про виставку читати за  посиланням: http://blog.i.ua/user/348153/676558/ . Для Viktor 67, який обіцяв оглянути виставку в інший час, я  залишив  пакет зі своєю книжкою карикатур, та двома примірниками журналу "Ти диви!.."у наглядачки виставки, працівниці галереї "Майстерня".
Виставку можна відвідати з 11-00 щодня окрім понеділка та вівторка. Вхід вільний.
Заходьте, дивіться, коментуйте.

А.П.Чехов про необхідність закриття шкіл (історична довідка)

Чому в Україні ліквідуються  загальноосвітні школи?! Великий  «український  поет» А.П.Чехов ще у позаминулому столітті з залізною логікою  переконливо довів їх шкідливість.  Наш Президент, великий шанувальник творчості поета, скористатися його мудрими порадами. От і усе!  Не шукайте, панове, у закритті шкіл  якогось політичного сенсу.      Запрошую особисто пересвідчитися. Читати тут:                                                

З часопису інтелектуального гумору «Ти диви!..» №1 за 1993 рік

Проект пам"ятника Сталіну

 Шановне товариство! Сьогодні вичитав на http://obkom.net.ua/news/2011-03-28/1055.shtml про створення Януковича з діамантом на лобі, гербом України на сідницях та стирчачим членом.У мене виникла ідея розробки пам"ятника Сталіну для його палких шанувальників. Гадаю, через декілька днів проект оприлюдню на своєму блозі. Якщо сподобається, кинемо по колу шапку-бирку для збирання коштів на його побудову, бодай в "Інтернеті". За зразком такі пам"ятники  можемо  встановити Черновецькому - для його любих Київських бабусь - гречкоїдів, "відному мужчине" Януковичу - для закоханих у нього жінок та чиновника, яким він розбивав пики але дозволяв красти,  Симоненку - для запліснявілих вірних Ленінців,  чиновникам уряду - для шанувальників реформ.і т.д.

Часопис "Ти диви!." про перший сатиричний досвід В. Симоненка




Журнал інтелектуального гумору "Ти диви!.. (реєстр. №842") я  зареєстрував у "Держкомвидаві" України у 1992 році без жодної копійки хабара.  Головний редактор часопису , знаний сатирик  Юрій Ячейкін ("Вселенські пригоди капітана Небрехи", "Операція "Едельвейс","Кодова назва "Ареса", "Агент Византийской секреты") і  я - Валерій Чмирьов - пенсіонер МВС СРСР,художник-карикатурист журналу "Перець",головний художник  видання, підготували до друку 5 чисел часопису. З них  у 1993 році побачили світ лише два числа. Гіперінфляція не дозволила розгорнути видавницьку діяльність у повному обсязі.  Днями я перечитав  публікації журналу і зрозумів, що не можу не оприлюднити деякі матеріали наших українських письменників гумористів, надруковані у часописі. Зокрема Ю.Ячейкіна, Костя Міхеєва,А.Янченка, перекладача українською англійського гумору В.Васильєва, пародиста Ю.Кругляка ,"Українського поета" А.П.Чехова- який у 1883 році підписувався псевдонімом "Человек без селезёнки", витончених художників карикатуристів - О.Гуцола ( нині мешкає у Білоруці і редагує дитячий сатиричний журнал "Шапокляк",  переможеуь та призер багатьох міжнародних конкурсів карикатури), А.Юна- архітектора, який свого часу спроектував та побудував у Києві добрий десяток престижних будівель, зокрема будинок дитячої творчості на Оболоні.
Моя сьогоднішня  публікація, яку Ви прочитали, присв"ячена  першому сатиричному досвіду видатного українського поета В.Симоненка.