Гумова дупа і ......

 Вовочка путін якось сказав мамі, яка його дуже любила:

- Мамочко, ти мене добре годуєш, але я все одно хочу їсти ще.

Сталося це після того, як його татуся вночі кудись забрали чоловіки у гімнастерках і кашкетах з синім верхом. В них були суворі, але справедливі обличчя. Один з них підморгнув Вовочці і сказав: “Піанєр — всєм рєбятам прімєр”. Хлопчику вони так сподобалися, що він захотів стати схожим на них.

За три дні до того татусь посперечався з матусею. Вони з ним розійшлися у поглядах на книжку “Здорова і смачна їжа для пролетаря”. Батьки довго вели дискусію. Татусь врешті сказав, що матуся опортуністка і набив їй синця під оком. Додав при цьому “Пріятного апетіта”.

Матуся тоді відповіла, що він зрадник і вона цього так не залишить. Татусь вигукнув “зуб даю!” і ще одним ударом вибив їй зуба. Вовочка уважно стежив за цією дискусією і робив для себе висновки. Слово, підкріплене кулаком, значно вагоміше від просто слова — зрозумів він.

Наступного дня, коли татусь пішов на роботу, матуся, замість готувати сніданок, щось довго писала, потім покликала Вовочку, дала йому запечатаний конверт і попросила вкинути його у поштову скриньку. Вовочка прочитав на конверті адресу: Москва, Лубянська площа, 2, НКВС.

Він не знав, що таке НКВС. Але сама згадка про Москву викликала в нього таке захоплення, що він галопом помчав до поштової скриньки, наспівуючи улюблену пісну “Друга ты никогда не забудешь, если с ним повстречался в Москве”.

Коли він повернувся, мама пригостила його шоколадною цукеркою “Каракум” і попросила не розповідати татусеві, що він носив листа до поштової скриньки.

- Чому? - спитав Вовочка, - адже я люблю татуся і в мене нема від нього секретів.

- Я хочу зробити йому приємний сюрприз, - відповіла мама і дала Вовочці ще одну цукерку, але цього разу іриску, - А якщо ти розкажеш, то тато засмутиться і цукерок ти більше не отримаєш.

Вовочка любив цукерки, тому послухався маму і тримав язика за зубами. Коли побачив чоловіків зі справедливими обличчями, збагнув, що це і є сюрприз. Він зрозумів, що такі люди не можуть нічого поганого зробити його татусеві і зрадів за нього.

Після цього його пайок зменшився. Матуся тішился і казала, що це на користь. А коли Вовочка попросив пояснити, чому стало менше їжі, вона сказала, що татусь став льотчиком-винищувачем, дуже зайнятий і не має часу передати їй гроші на їжу. Тому вона мусить обмежити раціон.

-Але я хочу їсти! - канючив Вовочка.

- В тебе ж попа не гумова, - відповіла мама, - якщо я тобі дам надмірну кількість їжі, то в тебе станеться запор, їжа не вийде через попу і ти помреш від надлишку перетравлених харчів.

Вовочка уявив себе в труні і так злякався, що після того став їсти навіть менше від того, що йому давала матуся.

Він виріс маленьким, худеньким, непомітним. Це допомогло йому влаштуватися на роботу в те відомство, службовці якого йому так сподобалися в дитинстві. Він не забув слова мами про гумову попу. 

Особливо помічним цей вислів став, коли Вовочка перевершив свою дитячу мрію і став президентом росії. Коли він хотів відмовити комусь, то казав: “У вас попа не гумова” і весело сміявся.

Якось у Парижі він залишився сам на сам з президентом неіснуючої держави України Володимиром Зеленським. Той почав благати його:

- Владмір Владіміровіч, дайте мені миру, я ж виборцям обіцяв.

- Тезко, у тебе ж попа не гумова, - відповів Вовочка і засміявся, але цього разу не весело, а загрозливо.

Зеленський знітився, замовк і почав уважно роздивлятися свою попу. Мабуть, щось відчув. А потім зненацька заспівав: “Гой-ра, ой-ра-я. Дупа джалізовая”.

Вовочка чомусь зблід і в нього на чолі виступив холодний піт.

- Це що таке? - спитав він.

- Це “Брати Гадюкіни” , - відповів Зеленський.

- Ненавиджу, - прошипів Вовочка, - всіх вас, Гадюкіних, ненавиджу. Так би взяв і все сало ваше з’їв, щоб ви з голоду повиздихали.

- Я сала не їм, - промовив Зеленський, - мені краще залівная риба.

А через три роки Вовочка розпочав спеціальну військову операцію проти неіснуючої держави. Коли російські школярі на зустрічі з ним запитали, чому ця операція іде так довго, він пояснив: “У них же попа не гумова. А так — все іде за планом”.

Школярі зраділи і висловили упевненість, що росія досягне поставлених цілей.

(с)