Президент Украины Виктор Янукович заявляет, что в этом году Украина перелистывает новую страницу в отношениях с Европейским Союзом и открывает двери в объединенную Европу.

Об этом говорится в обращении Януковича к гражданам Украины по случаю Дня Европы, текст которого размещен на сайте Президента. 

В обращении отмечается, что "объединенная Европа для нас – стратегический партнер и во многом пример. Мы все делаем для того, чтобы в ближайшем будущем Европа и Украина были неразделимы. Убежден, что Украина – это тот важный кирпич в фундаменте Европейского дома, который обеспечит ему надежность и перспективу".

"Стратегическое партнерство Украины и ЕС неуклонно перерастает во взаимную интеграцию. В этом году мы перелистываем новую страницу в отношениях. Мы открываем двери в объединенную Европу. Завершаются переговоры по Соглашению об ассоциации. Мы неуклонно приближаемся к созданию углубленной зоны свободной торговли с ЕС. Выполняется План действий по либерализации Евросоюзом визового режима для Украины. Я убежден, что в недалекой перспективе мы отменим визовый режим для украинцев", - отметил Янукович.

Он выразил убеждение, что "этот год принесет нам новые достижения на европейском пути".

Спикер Верховной Рады Владимир Литвин надеется, что парламент в ближайшие недели примет решение о персональном голосовании народных депутатов.

Об этом он заявил журналистам в Бердичеве (Житомирская обл.).

«Я  думаю, что на следующих двух пленарных неделях — у нас май будет насыщенным в плане работы в сессионном зале — надо выйти на принятие окончательного решения», — отметил спикер.

По словам Литвина, чем раньше будет принято решение о персональном голосовании народных депутатов, тем будет лучше.

«Я  считаю, лучше принять решение это сейчас, чем потом из-за недовольства людей придется принимать его. Все-таки лучше раньше, чем позже», — сказал спикер.

Литвин также сообщил, что в настоящее время проект постановления о персональном голосовании находится на рассмотрении профильного комитета.

Как известно, Яценюк обещал ввести в действие систему «Рада-3», предусматривающую личное голосование депутатов по принципу «сенсорный палец».

Председатель Комитета ВР по вопросам нацбезопасности и обороны Анатолий Гриценко заявил, что  Украина близка к тому, чтобы переступить критическую черту размеров внешнего долга.

Об этом он заявил в интервью сайту Фраза, сообщили в пресс-службе политика.

«Правительство Януковича не продемонстрировало нового качества экономической политики и еще больше, чем предыдущее, подсело на иглу внешних кредитов», - считает Анатолий Гриценко. 

Гриценко убежден, что «нынешний уровень внешней задолженности — это реальная угроза национальной безопасности Украины».

«Мы можем попасть в ситуацию, когда только на выплату процентов по кредиту нужно будет отдавать 15% годового бюджета страны, не считая самого тела кредита», — отметил Гриценко.

Гриценко также подчеркнул, что МВФ не волнуют реформы, их интерес — вернуть кредит с процентами.

«Фонд не интересует повышение социальных стандартов в Украине, борьба с коррупцией, создание рабочих мест и так далее», — сказал глава парламентского Комитета.

Как сообщалось, согласно данным квартального отчета компании Da Vinci AG Ukrainian Economic Trends Forecast, уровень государственного долга Украины в I квартале 2011 года продолжает оставаться одним из ключевых факторов риска для экономики страны, говорится.

Фирташ продает государству руду втридорога, и зарабатывает миллионыВсі статті  |  Версія для друку  

"Сумыхимпром" приобрело у ЗАО " Крымский Титан" ильменитового концентрата на 54,9 миллионов гривен.

Об этом сообщает Портал государственных закупок.

Сумихимпром приобрело 30 500 тонн концентрата ильменитового.

Как известно, Крымский титан на 50% принадлежит Дмитрию Фирташу. Кроме того, недавно Фирташ завел в ОАО "Сумыхимпром" своего менеджера.

Как пишут "Наши деньги", стоимость одной тоны концентрата составила 1800 грн. Между тем на сегодня действуют приказы Министерства экономики, которыми было зарегистрировано цены на концентрат производства ЗАО "Крымский титан" в размере 965 грн (без НДС) за одну тонну и производства филиала "Иршавский горно-обогатительный комбинат" в размере 765 грн. за одну тонну.

Цена, зафиксированная 31 марта, в полтора разы превысила стоимость ильменита, полученную по результатам предыдущего тендера "Сумыхимпрома". Два месяца назад государственный химкомбинат приобрел у Вольногорского комбината 48 тыс тонн концентрата по 1200 грн/т.

Всё о: Фирташ

Брунєйські щоденники Віктора ТіхогоВсе статьи  |  Версия для печати  

- …Як тут жарко… (витирає шию) Де ми? І як це, кстаті, зоветься?

- Це Брунєй, Фьодорич.

- Бунєй… Десь я таке чув… а де? – не помню, блін...

- Так коли в самальот сідали, то я вам казав. І в білєтах ото написано крупними буковками – В’єтнам, пересадка в Брунеї.  

- Де? Покаж. А оце, маленькими - шо написане?

- Алл… Ну, тіпа, - всьо включено. 

- Це, в смислі - хавчик?

- Ага. І постєль тоже.

- Классно. Треба було якогось бухла взяти, поки на шару - скотча, чи шо.

- Так ви ж, того… ну, в смислі, шо всю дорогу і того…

- Да?

- Да.

- Не помню… А зараз шо? О, пішли в ту стікляшку… - вказує пальцем.

- …то аеропорт…

- …ага, я й кажу. Може там якийсь буфєт надибаємо, а то башка, блін… чисто поправитися, - соточку і вінігрєт…

- Це Брунєйскій аеропорт.

- І шо?

- Тут бухла нема.

- Вобщє? 

- Повний голяк. Це ж мусульманє. Вони не бухають.

- Капєц… А чого ми сюда прилетіли тоді? Ми ж вроді як у В’єтнам збиралися, за кедами. А великий цей Брунєй?

- Та як вам сказать - раз в пять, навєрно, меньше Донєцкої області.

- То фігня, а не государство. У мене Межигорьє скоро більше буде.

- Зато тута нафта є. 

- Та ти шо?! І дох… в смислє - і багато нафти в цьому Брунєї? А газ є?

- І газ є. І надо замєтіть - дох… в смислє – багато. 

- І сильно багато? Як у Фірташа?

- Ще більше. Я вам так, Фьодорич, скажу – Фірташ просто отдихає.  

- Більше?! Ніж у Фірташа?!! Капєц… Це ж скільки тоді?.. (мрійливо) Блін, більше ніж у Фірташа… (рішуче) Короче - і хер з ним, цим бухлом. Пішли, з пацанами мєсними познайомимся. Чого стоїш? Якесь таксі визови, чи шо.

- Не нада таксі. Мєстні вже тут.

- Де? В самальоті?

- Нє. Вони біля самальоту. Ждуть. Там вже корову… тфу ти, блін -  коврову дорожку розкатали, музон воєнний подогналі, і тачило, вроді, тоже. Мерс, кстаті.    

Дивиться у вікно.

- Ага, бачу. Шкодні вони якісь, в простинях. Ладно, пішли. Чого зря сидіти… 

 

- А зараз куди? 

- До студєнтов. В унівєр. 

- Нафіга? У султана так класно було. Чого ми пхаємся в той унівєр? Я своє відучився - унівєрсітєти от звонка до звонка пройшов. А, кстаті, ти засьок, яка у нього шапочка голіма була? Хотя бабла – як грязі. Шо значить – нема вкуса у людини. Мда… А бабла у нього… І на чому ці султани так піднімаються? 

- Так нафта ж…

- Ах, да. Нафта… От мені - чисто економіческі – стало вдруг інтересно: бензін вони сильно бадяжать, чи як у нас, - умєрєнно? А взагалі-то цим султанам, нада сказать, пре по жизні не по-дєцкі… І ніякого гімора з виборами. 

 

- Так, приїхали вже. Універсітєт.

- Так бистро? Я думав, шо трохи покатаємося ще. Хароша машина. (гладить рукою сидіння) І пєпєльніца пуста. Жалко, шо я фламастєр не взяв. А у тебе нема?

- Нє. А на фіга?

- Так ти прикінь, як на цій жовтій кожі естетично би смотрєлось синім фламастєром – „Шахтьор – чемпіон!” Да, проїхали ми з фламастєром. Жалко. Хоть би ножик якийсь пєрочинний, чи шо... Я б їм слово „Мир” вирізав. Тіпа – це наша мєждунарона політика така, шоб мир кругом був. А їм, прикінь, як приятно було б. І всі би зразу догнали, шо донєцкі пацанчики - рєшительно протів вайни. А от за мир – горло перегризуть і гланди вирвуть. Ладно, пішли. Лекцію, кажеш, їм прочитати? Не вопрос. Прочитаєм. Мда... Виступав, було дєло, якось я в Давосє... Помниш?

- А то...

        

- Лєді і джентєльмєни! Аллах всім акбар. Тут, я бачу, зібралися вчені. Я тоже, кстаті, вчоний. Приятно отак іноді в кругу вчених про то, про сьо. Ну, там про культуру можна. Чи про економіку. Бо, якшо збираються вчені, то їм завжди є про шо перетерти. Світова економіка і всьо такоє. Або от про літературу. Якось я книжку прочитав. Одну. Ганька подсунула. Дуже сильна така. Шо? Нє, не Ганька, а книжка. Таке сильне враження на мене проізвєла... Там, значить, фабула була така: два джентельмєнта, Буратіно і Гурвінок, сидять на кухні і обсуждають проблєми НЛО. Дуже така метафізична фабула. І діалог у них такий філософський, в духі місцевого екзистенціалізму. В тєрзаніях рєбята. Думаю, шо кіно треба знять по цьому роману. Ще поезію люблю. У мене в странє всі знають, шо я без стіха на ночь спати не лягу. А про економіку і говорити нема шо. Я її вже і так, і едак, і туда, і сюда – і нічого. Ще дише. Живуча попалась. Але і я настирний. Тут же така тєлєга – хто кого. Хтось должен вийти побєдітєлєм з цього тераріума. А скажу вам без ложної скромності, шо я у себе на родінє - дуже знаменитий вчоний. Я даже лєкциї росказував студентам. Шо кажеш? Шо значить - читав? Нє, не читав, а росказував. Читають, то коли з бумажки шось написане. А я ж без бумажки, прямо в голові тєкст сочіняв. Ага, як Фідель Кастор. Шо, не вірите? Клянусь! Чим доказати? От дивись – корочка, "профєсор" написано. Читай. Шо, не можеш по-руські? Безграмотний попався... Ну, то поправімо. Я вам філіал нашого інстітуту відкрию. Поплавского пришлю. Він вам і грамотность підтяне, і з культурою подсобачить. Будете його нон-стоп по ящику дивитись. Там у нього тьолкі так ноги задирають – зрєліще не для слабонєрвних, я вам скажу. Вставляє по повній. Заціните. Не нада благодарності. Чисто по-християнські, чим можу. Ладушки, я поїхав. Мені ще за кєдами.   

Не підскажете, куда тут на В’єтнам? 

Ну, ви ж не скучайте тут без мене в Брунеє. Може на обратній дорозі загляну.

Бай!