Остановись, мгновенье, ты прекрасно! (ц) ХтосьЧи задумувались ви колись над суттю словосполучення «неповторні спогади»? А конкретно над першим його словом – насправді сумним і гнітючим. Немає нічого хорошого в тому, що речі цікаві і яскраві вже не можна повторити. Звісно, якщо робити будь-що кожного дня, воно все одно скоро набридне. Але й коли стає отак, що певні події уже ніякими силами не відтвориш – це також погано; а от тільки так майже все в цьому житті і буває. Вони наростатимуть певний...

Читати далі...

Майже все своє життя Григорій працював з людьми. Робота його була кропітка і не завжди чиста – треба було не тільки вести облік усіх, хто надходив до нього і кого забирали, а ще й час від часу мити їх, голити або стригти. Зрештою, і прибирання приміщення також входило в його обов’язки. Він завжди робив свою роботу добре – без натхнення, ентузіазму чи фанатизму, просто виконував необхідний мінімум. Все одно жоден його клієнт уже не міг поскаржитись на нього або подякувати. Дякували тільки родичі,...

Читати далі...

Усіх невіруючих викладені нижче думки прошу не сприймати як спробу повернути вас до релігії. Я не проповідник, та й ваше особисте право горіти в пеклі не заперечую. Якщо воно є, десь там і зустрінемось. В свою чергу людей релігійних прошу не сприймати надто серйозно можливі помилки – християнин з мене так собі, і все сказане носить суб’єктивний характер.Досить довгий час, не пам’ятаю наскільки довго, для мене взагалі було невідомо, що можуть існувати люди, які не вірять в Бога. Вже потім я...

Читати далі...

І я поїхав. Покинув усе заради нічого, в кращому випадку – чогось невідомого. По суті, лише заради роботи, якої не міг знайти в рідному місті.О так, тепер воно для мене рідне. Скільки я говорив зле про нього, скільки мучив себе уявними проблемами та хотів самостійності – думки матеріалізувались. Так мені і треба.Головне, що хоч рішення я приймав сам, і звинувачувати в ньому можу тільки себе. Та від’їзд в абсолютно невідоме і чуже середовище був потрібен, і чим пізніше б він відбувся, тим був би ...

Читати далі...

Британські вчені встановили залежність інтелекту від музичних переконань людини. Найрозумнішими виявились любителі класики і року, найдурнішими – репери і r`n`b-сти.Нє, ну тепер все ясно, чому ця туфта така популярна – основна маса людства тупенька, ще й чим далі тим більше. А ще діло попахує расизмом – це ж треба, виявляється народна творчість загорілих хлопців з американських низів є ширпотребом для найбільш недалеких. Тупак в труні крутиться… Правда, на тлі російськомовного убожества...

Читати далі...

От і все.Поховали старезного діда,закопали навіки у землю святу.Він тепер вже не встанеі ранком не підеіз косою під гору круту.І не стане мантачкою тишу будити,задивлятися в небо, як гаснуть зірки.Лиш росою по нім буде плакати житоі пливтимуть над ним непомітно віки.От і все.Поховали хорошу людину,повернули навіки у лоно землі.Та невже жпомістились в тісну домовинувсі турботи його,всі надії,жалі!Та невже ж тойому все віднині байдуже —чи світитиме сонце,чи ніч напливе!Біль у душу мою...

Читати далі...

Декілька місяців тому трапилась мені одна книжечка по пікапу. Її автор або автори клятвено запевнювали, що якщо навіть забитому невдасі пройти весь її «курс», то перед ним буквально відкриватимуться усі двері і розсуватимуться усі ніжки. Та мова зараз трошки не про це.У книжці є дійсно цінні поради, деякі – із серії «і чому я тільки сам про це не здогадувався раніше?». Потрібно бути впевненим у собі, стильно одягатись, приємно пахнути і т. п. Це зрозуміло. Але траплялися там і речі, з якими я...

Читати далі...

Частину обставин або речей навколо нас змінити не можна. Так вже повелося. Але при цьому деякі з них умудряються так міцно засісти в думках, що не просто не викурюються звідти, але і заважають зосереджуватись на чомусь новому, все більше заповнюючи собою свідомість.Про них немає сенсу (читайте, не можна) говорити. Вони нічого не значать для будь-кого іншого, ніхто не зрозуміє суті, або не зможе допомогти, або просто посміється.Це ж можна змінити? Ну хоча б з мільйонною долею ймовірності, при...

Читати далі...

В дитинстві я був зовсім не схожий на себе теперішнього. Зараз навіть мені самому важко повірити, що то був саме я. З самого початку, коли я тільки почав говорити і усвідомлювати себе, став озвучувати майже усі свої думки.Я міг розповісти абсолютно незнайомим людям на зупинці від чого здохла наша кішка. Смішив продавщиць на базарі запитаннями типу «скільки коштує цибуля?», хоча в дошкільному віці вона мені була абсолютно непотрібна, та й не було за що купувати. Міг з непідробним обуренням...

Читати далі...

Моя хвороба спочатку здавалась мені легкою застудою, якій взагалі не варто було приділяти особливої уваги. Проте через кілька годин, увечері, температура піднялась до сорока і навідріз не хотіла нічим збиватись. Тому терапевт, якого я викликав зранку, безапеляційно відправив мене до лікарні. Так досить швидко із свого затишного ліжка я перемістився на лікарняні нари.В палаті, в яку мене помістили, було усього два ліжка: моє – ліворуч від дверей, ще одне, порожнє – праворуч. Зліва від входу були ...

Читати далі...